"Знищуємо ворожі броньовані машини, і це наше головне завдання," — заявив речник Третьої штурмової Бородін. 18.09.2024

Ілюстративне зображення: facebook/ab3.army

Харківська область: російські війська намагаються відновити втрачені позиції та не економлять на бронетехніці.

22 серпня Третя Окрема штурмова дивізія оголосила про проведення контратаки в Харківській області. В результаті цього наступу українські бійці зуміли захопити контроль над територією, що перебувала під обороною російських загарбників, а також просунутися вглиб фронту на межі Харківщини та Луганщини. Яка ж ситуація на даний момент? Що відбувається в оперативному плані?

В даний момент ворог активно намагається відновити свої позиції, здійснюючи інтенсивні штурми. Якщо раніше основний акцент робився на виснаження сил противника, де основну роль відігравала піхота з підтримкою артилерії та безпілотників, і такі атаки могли тривати місяцями, практично щодня, то тепер ситуація змінилася. Вони почали використовувати бронетехніку, включаючи танки та бойові машини піхоти. Це свідчить про те, що для них має велике значення утримання захоплених позицій, оскільки відновлення бронетехніки є для них значно складнішим завданням, ніж поповнення людських втрат. Зараз вони намагаються вибити нас за допомогою механізованих атак.

Ви кажете, що тут вони кидають у бій броню, не бережуть її. Чому так?

На мою думку, вони, по-перше, втратили свої позиції, які були здобуті протягом тривалого часу. Це не тільки про географічні точки, а й про втрату ініціативи, що, як я розумію, має для них велике значення. Крім того, населений пункт Борова залишається для них важливим елементом, оскільки виконує роль логістичного центру і може стати базою для подальших дій. Отже, я вважаю, що у них не залишається інших варіантів, окрім як залучати повноцінні механізовані підрозділи.

Третя штурмова дивізія стримує противника, змушуючи його залучати резерви з інших секторів.

Ви зазначали, що зайняті території не завжди свідчать про успішність військових операцій, і що насправді війни часто виграються шляхом знищення сил та ресурсів противника. Якою мірою операція, проведена Третьою штурмовою, знизила ворожий потенціал, і чи відновився цей потенціал на сьогоднішній день?

Важливо усвідомлювати, що під час проведення операції одним з ключових аспектів було запобігання перенаправленню відповідальності з нашої зони на інші, сусідні. Це стосувалося не лише Курської операції, але й інших напрямків, таких як Покровськ. В результаті ми не лише не дозволили ворогу зосередити свої сили на цих ділянках, а й змусили їх наростити контингент у нашій зоні, що, відповідно, зменшувало їхні можливості на інших фронтах. Це, по суті, було нашою метою. Щодо території, то так, ми справді просунулися на два кілометри. Проте слід пам’ятати, що ворог веде війну з акцентом на політичні аспекти. Їм потрібні конкретні назви та території, щоб звітувати у ЗМІ про свої «перемоги». Якщо ж підходити до війни з розумінням і дотримуватись стратегічних цілей, наша основна мета – звільнення України. Однак на тактичному рівні іноді важливіше знищити певні засоби або звільнити важливі висоти в короткостроковій перспективі.

Ворожа бронетехніка є ключовим об'єктом для Третьої штурмової.

Отже, локальні наступальні операції, здійснені Третьою ОШБр, мали кілька завдань? Які ще цілі були перед вами, чи є ще інформація, яку не можна розголошувати?

В загальному, так, слід дотримуватися обережності. Проте, варто зазначити, що втрата сил і засобів, а також оборонних позицій, які росіяни будували досить ефективно, є значним ударом для них. Вони вже зазнали втрат, що ускладнює їхню здатність забезпечити більш-менш стабільну оборону. Це ставить їх у ситуацію невизначеності щодо можливостей утримання позицій у разі наших нових контрнаступальних дій. Їхні наступальні операції мають частково оборонний характер, оскільки метою є також знищення російських сил і ресурсів. Якщо звернути увагу на наші тижневі звіти, то помітно, що ми успішно знищуємо бронетехніку, що є критично важливим. Хоча піхоту вони можуть швидко відновити, адже мають великий резерв, бронетехніка та артилерійські установки є значно складнішими для відновлення в умовах їхнього військово-промислового комплексу. Тому знищення цих ресурсів залишається нашою головною метою.

Однією з цілей вашої операції було обмежити можливості 20-ї армії Російської Федерації. Як ви оцінюєте нинішній потенціал цієї армії, і чи вдалося досягти цієї мети?

У форматі приблизно двох дивізій, які ми маємо, це було реалізовано. Важливо усвідомлювати, що на одну бригаду зазвичай припадає щонайменше одна дивізія, а іноді навіть і дві. Таким чином, ворог має значну чисельну перевагу над нами. Це стосується не лише кількості особового складу, але й у потужностях та ресурсах, включаючи авіаційну та артилерійську підтримку тощо.

Сержантський склад – основа армії.

Ви нещодавно згадували, що у ворогів не сильний сержантський склад, досить погана ситуація в піхоті, але вони це намагаються компенсувати. Які ще у них ключові недоліки і за рахунок чого вони це компенсовують?

Необхідно усвідомити, що ми інтегруємо сержантську ланку, яка є надзвичайно важливою, адже саме вона становить основу військової структури. Оскільки пріоритетом для нас є життя людини, значення сержантів важко переоцінити. З одного боку, це підготовка та управління солдатами на передовій, а з іншого – рівень їхньої підготовки та освіченості. Від компетентності сержантів залежить, наскільки ефективно бійці готові до виконання завдань, що безпосередньо впливає на їхнє виживання та збереження життя. У російських військових таких цілей немає - їхня мета полягає в максимально можливій експлуатації наявних ресурсів.

Яка активність ворога у здачі в полон? Чи є серед захоплених військовослужбовці з елітних підрозділів, і хто наразі формує основну силу російських збройних сил?

Піхота, якою вони часто завалюють, це мобілізовані. Не всюди, але здебільшого. У них досить сильна артилерійська складова і навченість. Досить сильна і дійсно професійна вже школа FPV, маю на увазі система з навчання операторів, це відчутно. А піхота у них - це переважно мобілізовані. Хоча на певних напрямках, де вони відчувають, на їхній погляд, слабкість, вони інколи використовують контрактників, спеців, тощо. Але ті, хто здаються в полон, це здебільшого мобілізовані. Так, дуже складно наразі брати в полон, тому що дрони літають і ворог все бачить. Плюс треба розуміти, що в них дуже добре працює система "політруків", які їм "пояснюють", що таке український полон, чому не можна здаватись і чому цей полон нібито "гірше за смерть". Тобто, у них досить розвинена легенда стосовно того, який у нас начебто "жахливий" полон. Багато людей у них у це вірять, тому, на жаль, велика кількість так званих "підривників", коли їхні бійці підривають себе.

Спілкування з іншими українськими підрозділами проходить без жодних труднощів.

Хотілося б ще поговорити про особливості співпраці з іншими бригадами. Як зараз відбувається комунікація і всередині бригади, і з суміжними підрозділами, наскільки все налагоджено в цьому плані?

Безсумнівно, комунікація є ключовим чинником. У порівнянні з періодом початку війни, тоді панував справжній безлад. Насправді, хаос був всюди. Наразі ситуація значно покращилася. Сьогодні комунікація налагоджена так, що проблеми відсутні. Це єдина синхронізована лінія фронту.

А як, до речі, зараз із комунікацію у противника? Я натрапляв на інформацію, що на тих чи інших напрямках ворог зараз намагається відновити свої лінії зв'язку, щоб поліпшити свої можливості для управління військами. Тому що дуже часто трапляється, що підрозділи з однієї бригади чи навіть батальйону просто не розуміють, що роблять інші, хоча вони перебувають в межах кілометра-двох.

В загальному, це завдання штабу бригади. Однак, ми ніколи не стикалися з подібними труднощами. Не було жодних конфліктів з сусідніми підрозділами, і, звичайно, всередині бригади також все було в порядку.

Олександр Бородін. Знімок: facebook/lexbooo

КАБи - щоденний ризик

Окрема тема - це можливості російської авіації. Чи збільшилася динаміка використання ворогом авіації і застосування тих же КАБів?

Вони використовують їх у режимі тривалої постійної війни. Так, за кількістю не можна порівнювати їх з Авдіївкою. Там це була серйозна наступальна операція з їхнього блоку. Але вони їх використовують постійно. Тобто це практично щоденний ризик, вони їх використовують дуже часто. Тут треба зазначити, що їхній коефіцієнт корисної дії напряму залежить від розвідки. Тобто далеко не завжди, щоб вони кудись влучали. Але тут є ще психологічний фактор. Тому що КАБ - це набагато потужніша зброя, ніж артилерійська. І навіть, якщо вони не точно б'ють, то це все рівно психологічно складно, зокрема, піхоті. Наразі війна дуже сильно змінилась. Дошкуляють не тільки КАБи, а й FPV. Але є протидія. Йдуть постійно реформи. І в цьому плані, якщо говорити, що у ворога є масштаби, кількісні переваги, то все ж таки за нами швидкість змін. А це дуже сильно діє. Тобто, коли ти можеш наявні протидії досить швидко тестити, втілювати, знаходити нові винаходи і знову втілювати. У нас із цим швидше все відбувається.

Нас цікавлять люди, які мають мотивацію

Лави Третьої штурмової поповнюються в основному контрактниками, які самостійно ухвалюють рішення служити у війську, підписують контракт і проходять навчання. Який нині формат і масштаб рекрутингу до бригади? Яким чином можна до вас доєднатися і, передусім, на які напрямки шукаєте військових?

На даний момент триває процес набору нових кадрів. Ми постійно співпрацюємо як з цивільними особами, так і з військовими, причому акцент робимо на цивільних, незалежно від їхньої готовності до служби. Для цього ми проводимо тестові тижні та інші заходи, щоб цивільні могли зрозуміти основи тактичної медицини, тактики та інших важливих аспектів. Наразі нас цікавлять люди, які мають мотивацію. Хоча я висловив це доволі загально, важливо зазначити, що існує широкий спектр спеціалізацій. Це не лише штурмовики, але й багато інших напрямків, наприклад, пов'язаних із безпілотними технологіями. У нас є можливості в сферах наземних роботизованих комплексів, FPV-дронів та розвідки. Кількість варіантів вражає. Ми шукаємо не лише операторів безпілотників, а й інженерів та фахівців з різних спеціальностей. Тому важливо, щоб кандидат усвідомлював різноманітність посад у війську, розумів, які навички у нього є або які він готовий розвивати. У цьому контексті немає жодної конкретної посади, на яку ми орієнтуємося під час набору.

Екс-засуджені вже беруть участь у військових операціях.

Відомо, що до складу бригади увійшли також колишні засуджені. Чи демонструють вони активність і рішучість у своїй бойовій діяльності, а також чи беруть участь у виконанні конкретних бойових завдань?

Так, вони вже беруть участь у бойових операціях. Варто зазначити, що навколо цього виникло чимало чуток. Однак, насамперед, ми провели суворий відбір. Необхідно усвідомлювати, що цей процес був досить жорстким з нашого боку. Ми усвідомлюємо, що кожен військовослужбовець, побратим - це людина, якій ти довіряєш своє життя. Тим не менш, хлопці, які приєдналися до нас, є такими ж добровольцями, як і всі інші. У нас немає жодного особливого ставлення до них; крім того, вони чудово справляються. Вони швидко засвоюють бойовий дух і повністю його приймають.