Запобігти обмеженості рухів: медики поділились порадами, як уберегти хребет від хронічного дискомфорту.
Хвора спина може легко зробити наше буденне життя справжнім випробуванням і затриматися в ньому надовго, опинившись хронічною. Лікарі запропонували різні методи її захисту від цієї наростаючої загрози, а також попередили про те, чого не варто робити.
Біль у спині стає все більш поширеним явищем у світі: за даними науковців, близько 619 мільйонів людей страждають від цього недугу, а до 2050 року ця цифра може зрости до 843 мільйонів, що зробить його головною причиною інвалідності на планеті. Це захворювання суттєво впливає на якість життя, заважаючи нормальному сну, погіршуючи психічне здоров'я і ускладнюючи повсякденні справи, такі як гра з дітьми чи відвідування роботи. Проте медики розробили кілька рекомендацій, які можуть допомогти в профілактиці та лікуванні цього стану, повідомляє BBC Science Focus.
У Фокус.Технології стартував власний Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб бути в курсі найактуальніших і найцікавіших новин з наукової сфери!
Економічні наслідки болю в спині є досить суттєвими: у Великій Британії цей стан щорічно завдає збитків уряду на суму 5 мільярдів фунтів стерлінгів, тоді як у США ці витрати досягають 635 мільярдів доларів, включаючи медичні витрати та втрати в продуктивності праці. Незважаючи на поширеність цієї проблеми, існує безліч стереотипів щодо болю в спині. Багато людей вважають, що біль сигналізує про серйозні ушкодження, але насправді більшість випадків класифікуються як "неспецифічні", тобто не пов'язані з визначеними структурними ушкодженнями або хворобами, які можна точно ідентифікувати.
Гострий біль у спині часто минає природним шляхом упродовж кількох тижнів, тоді як хронічний біль, що триває понад три місяці, являє собою складніше завдання для лікування. Дипломований фізіотерапевт Рут Ньюсом підкреслює, що більшість випадків не є серйозними, і закликає пацієнтів почекати чотири-шість тижнів, перш ніж звертатися до лікаря, якщо не з'явилися тривожні симптоми, як-от оніміння або незрозуміла втрата ваги. Річ у тім, що надмірне використання діагностичних зображень, таких як МРТ, посилює проблему. Хоча сканування може виявити рідкісні захворювання, що лежать в основі хвороби, воно часто виявляє вікові зміни, які не становлять небезпеки.
Згідно з результатами, оприлюдненими в European Journal of Pain, такі висновки можуть призводити до зайвих і інвазивних терапевтичних заходів. Наприклад, у дослідженні, яке охопило 400 000 американських пацієнтів, було виявлено, що ті, хто проходив МРТ через біль у спині, частіше зазнавали хірургічного втручання і отримували опіоїдні препарати, при цьому через рік багато з них відзначали погіршення стану.
Активність залишається основною рекомендацією для запобігання та лікування болю в спині. Будь-які фізичні вправи сприяють зміцненню м'язів і покращують кровообіг. Професор Кіран О'Салліван з Університету Лімерика підкреслює важливість вибору занять, які приносять задоволення пацієнтам, акцентуючи увагу на їхній стійкості, а не на дотриманні певних програм. Регулярна активність, навіть просто прогулянки, допомагає зменшити жорсткість і сприяє відновленню, спростовуючи уявлення про те, що відпочинок є необхідною умовою для лікування.
Сучасні методи, такі як терапія репроцесингу болю (ТРБ) та когнітивно-функціональна терапія (КФТ), відкривають нові горизонти в лікуванні цієї проблеми. ТРБ зосереджується на психологічних коренях хронічного болю, допомагаючи пацієнтам переосмислити своє ставлення до болю та зменшити активність мозкових структур, що відповідають за його сприйняття. У свою чергу, КФТ враховує фізичні та психологічні аспекти, а також спосіб життя, що призводить до покращення тривалих результатів у порівнянні зі звичайними методами лікування.
Не так давно Фокус публікував матеріал про головний біль. Чому, якщо мозок не має чутливості до болю, людина все ж відчуває дискомфорт — пояснюють науковці.
Фокус також повідомляв про те, що до 2050 року епідемія хронічного болю в спині може вразити понад 800 мільйонів людей. Ця "тиха буря" охоплює людей різного віку — від дітей до літніх, і найбільше торкнеться тих, хто найменше здогадується про можливі наслідки.
