Чи займається Росія накопиченням запасів? Які загрози становлять бомби Д-30СН і чи існує можливість масових скидів по території України?

Як росіяни могли наростити виробництво УМПБ

Російська сторона збільшила виробництво УМПБ Д-30СН, який має підтверджену дальність до 90 км. Хоча їх активне використання почалося лише в березні 2024 року, з атак по Харкову та містам Донбасу, нині спостерігається швидке розширення виробничих потужностей.

Зокрема, цю інформацію підтверджують серійні номери на фрагментах боєприпасів, які були опубліковані в спеціалізованому Telegram-каналі "Соняшник", що фокусується на діяльності Повітряних сил України.

Зображення: фрагменти УМПБ Д-30СН (t.me/soniah_hub)

Згідно з його інформацією, протягом зими країна-агресор виробила 110 УМПБ, тоді як навесні цей показник зріс до приблизно 160, а влітку перевищив 600 одиниць щомісяця.

"Хоча ці показники можуть виглядати завищеними, це не робить ситуацію менш складною. Зростання обсягів виробництва свідчить про те, що ці боєприпаси, хоч і коштують дорого, все ж довели свою ефективність на фронті", - зазначають творці каналу.

Варто зазначити, що падіння подібних боєприпасів фіксувалися не лише в Харкові та Сумах; нещодавно пара таких бомб вразила також Запоріжжя.

Серед нещодавніх подій варто відзначити обстріл Слов'янська, що стався 7 жовтня. Внаслідок цього інциденту було зруйновано шість житлових багатоквартирних будинків, адміністративну споруду, а також автомийку. На жаль, одна людина загинула, а ще шестеро, серед яких дві дівчинки віком 2 та 13 років, отримали поранення.

Зображення: результати обстрілу УМПБ у Слов'янську (t.me mvs_ukraine)

На Харків та його околиці 2 жовтня було здійснено авіаудар за допомогою двох Су-34, що вилетіли з Бєлгородської області. За інформацією системи протиповітряної оборони, швидкість літаків сягала 600 км/год. У Харкові дві бомби впали на відкриту територію, а третя влучила в п'ятиповерховий будинок, в результаті чого 10 осіб отримали травми різного ступеня важкості.

Завдяки швидкому процесу модернізації російських авіабомб, можна легко загубитися в абревіатурах УМПК і УМПБ.

УМПК – це універсальний модуль, що призначений для планування та корекції. Він дозволяє перетворювати стандартні фугасні авіабомби (ФАБ) у кориговані авіаційні бомби (КАБ) шляхом додавання крил, хвостового блоку з керованими елементами та навігаційного модуля ГЛОНАСС/GPS. Завдяки базовому комплекту, дальність ураження може бути збільшена до 60-70 км.

УМПБ - це уніфікований міжвидовий плануючий боєприпас, який представляє собою авіабомбу з інтегрованими крилами, системою керування хвостовим оперенням та навігаційним блоком. Для підвищення дальності дії ця бомба також оснащена реактивним двигуном. Приблизна загальна вага складає 250 кг.

Калібр боєприпасу 300 мм свідчить про те, що його розробка здійснювалася російськими інженерами для системи "Торнадо-С". Ця система оснащена супутниковою навігацією ГЛОНАСС і новітнім пультом управління вогнем, що дає можливість точно налаштовувати польотні завдання для кожного снаряда. Заявлена дальність дії комплексу Д-30СН у складі "Торнадо-С" може сягати до 200 км, тоді як дальність запуску з повітряних суден становить від 90 км.

Також варто зазначити, що УМПБ – це вже готовий авіаційний плануючий боєприпас, тоді як УМПК є набором для модернізації бомб, перетворюючи їх на кориговані авіаційні бомби.

Власне, в дальності від 90 км і є головна небезпека Д-30СН, пояснює авіаційний експерт Валерій Романенко.

"Вони мають дальність на 20-30 км більшу, ніж бомби, які використовуються в УМПК. Їх аеродинамічні характеристики значно переважають, а також є можливість запуску з більшої кількості платформ. Окрім ракетних систем залпового вогню, таких як 'Смерч' та 'Торнадо', росіяни можуть використовувати важкі безпілотники С-70 'Мисливець' (нещодавно один з них був збитий 'дружнім вогнем' над Костянтинівкою, - ред.), на які можна підвісити до чотирьох таких бомб", - зазначив він у коментарі для РБК-Україна.

За своїми характеристиками вони близькі до ФАБ-250, адже мають загальну вагу 250 кг, з яких близько 100 кг припадає на масу бойової частини (вибухівки).

Звичайно, це значно менше, ніж у випадку з ФАБ-500 або ФАБ-1500, які використовують окупанти на передовій. "Так, їхня руйнівна сила більша, але вони призначені для більшої дальності. Наприклад, якщо говорити про ФАБ-1500 з УМПК, то з одного літака можна скинути лише дві такі бомби. Водночас ці бомби дозволяють скинути щонайменше чотири, а за певних обставин – і більше", – підкреслив співрозмовник.

Протягом минулого року всі досягнення російських військ на фронті були зумовлені лише використанням керованих авіаційних бомб.

"Вони намагалися обійти нашу систему протиповітряної оборони, щоб скинути звичайні бомби. Однак, як зазначають західні аналітики, це закінчилося вражаючою поразкою. Спроба оновити тактики прориву ППО виявилася невдалою, адже їхні методи в основному залишилися на рівні, характерному для кінця минулого століття," – підкреслив Романенко.

На жаль, противник швидко знайшов дієвий метод і тепер запускає авіабомби з відстані кілька десятків кілометрів від лінії фронту, щоб не підставляти свої літаки під зенітно-ракетні комплекси України.

Може скластися враження, що збільшення виробництва спричинить частіші удари росіян по УМПБ в Україні. Проте це не зовсім відповідає дійсності.

"Для доставки бомби необхідні носії, але їх кількість у Росії зростає не такими швидкими темпами. Хоча країна призупинила виробництво цивільних літаків, щорічно випуск бойових літаків зменшується на 15-20%. Цього року було виготовлено лише два Су-57, коли планувалося близько 10-15. Це свідчить про те, що у них просто не вистачає носіїв для збільшення частоти авіаударів," - зазначає Романенко.

Актуальна інтенсивність операцій значна, оскільки ворожі Су-34 діють у режимі "конвеєра". На даний момент вони повністю зайняті, тоді як Су-25 не можуть підніматися на ту висоту, з якої запускаються УМПБ.

"Це свідчить про те, що у випадку, якщо росіяни тричі наростять виробництво УМПБ, їх запаси також зростуть в три рази. Можливо, використання збільшиться на 15-20% завдяки Су-57. Тому я не очікую, що на нас буде скинуто в три рази більше цих бомб," - підкреслив він.

Безумовно, супротивник міг би вибрати альтернативу, відмовившись від КАБів з модулями планування та корекції на користь УМПБ. Проте така ймовірність є вкрай низькою, оскільки 100-кілограмова бомба не є достатньо ефективною для ураження польових укріплень і міських об'єктів.

"Різкого збільшення викидів не передбачається. Проте, якщо вони створять значні запаси, я не бачу в цьому нічого позитивного," - підкреслив фахівець.

РБК-Україна не раз зазначала, що знищувати КАБи в повітрі є вкрай важким завданням. Найбільш дієвий підхід полягає у ліквідації літаків-носіїв. Альтернативним рішенням є укріплення протиповітряної оборони за допомогою дальнобійних комплексів, які можуть знищувати літаки. Проте найефективнішим варіантом буде атакувати їх на землі, безпосередньо на аеродромах їхнього базування.

Щодо системи зенітно-ракетної оборони, Румунія нещодавно передала додатковий комплекс Patriot. Американські партнери також оголосили про намір надати ще одну батарею. Валерій Романенко вважає, що підсилення такими засобами може допомогти хоча б частково вирішити проблему КАБів, особливо для міст Харків і Запоріжжя. Проте, розміщення системи в безпосередній близькості до фронту може призвести до ризику її знищення.

Цього тижня в російських соціальних мережах з’явилося відео, на якому зафіксовано ураження пускової установки та радіолокаційної станції, ймовірно, розташованих у Дніпропетровській області. Тимчасовий в.о. начальника управління комунікацій Повітряних сил Юрій Ігнат зазначив, що ворог зміг лише завдати шкоди кільком одиницям техніки. Водночас підрозділ Patriot продовжує виконувати свої завдання.

"Я не сподіваюся, що ми зможемо знищувати носії КАБів без попередньої підготовки. Єдиний сценарій, який можливий, це якщо нам дадуть дозвіл завдавати удари по території Росії, і американці несподівано забезпечать нас ракетами JASSM, причому не лише з дальністю 370 км, а й на 900 км", - підкреслив Романенко.

AGM-158 JASSM - це високоточна авіаційна ракета класу "повітря-земля". Одним із носіїв є багатоцільовий винищувач F-16, кілька одиниць яких Україна вже отримала від Данії та Нідерландів.

На думку фахівця, у разі, якщо західні союзники забезпечать безперешкодну та значну поставку ракет, це може призвести до атак на ворожі склади, аеродроми, командні пункти та транспортні вузли. Вся важлива військова інфраструктура супротивника виявилася менш адаптивною: за 2,5 роки конфлікту стало очевидно, що створення великих складів є недоцільним. На відміну від росіян, які накопичують боєприпаси, сподіваючись на те, що їх не атакуватимуть, ми навчилися бути більш обережними у своїх підходах.

Окрім цього, радіус у 900 км свідчить про те, що половина виробників російської зброї зазнає витрат і знищення через повторну детонацію.

"Ось тоді Росія реально посиплеться. Фактично це буде схоже на кінець війни. Але це буде військова поразка РФ. На жаль, американці бояться цього не менше, ніж поразки України", - підсумував експерт.