Запасне електропостачання для уникнення конфліктів: як сусіди можуть узгодити використання генератора

З наближенням зими зростає кількість тривожних прогнозів про можливі відключення електрики. Особливо це стосується мешканців багатоповерхових будинків. Як запобігти конфліктам з сусідами та знайти оптимальне рішення для забезпечення енергетичної незалежності вашої квартири, дізнавався УНІАН.

"У серпні у нашому будинковому чаті розпочалася якась вакханалія. Усі розуміють, що до зими треба готуватись, адже жителям верхніх поверхів буде непереливки при довгих відключеннях світла. Але градус обговорень перейшов усі розумні межі через те, що понад сто квартир не можуть ні про що домовитися. Вже доходить до абсурду. Хтось згоден скидатися грошима, інші ж просто мовчать. Більшість охочих взяти участь у фінансуванні хоче заживити лише ліфти, але ж куди важливіше водопостачання... Заживити і те, і те - дуже дорого. Ситуація нагадує басню "Лебідь, рак та щука". Чи зможемо ми такими темпами зробити хоча б щось - велике питання", - ділиться з УНІАН власною історією киянка Надія.

Такі випадки не є рідкісними. Після несподіваних відключень електрики влітку українці усвідомили, що з настанням холодів ситуація може стати ще складнішою. Минулої зими, незважаючи на тривожні прогнози, нам вдалося пережити період з мінімальними відключеннями, але цього року така удача може нас обійти. Про можливі труднощі попереджають не лише фахівці з енергетики, а й державні службовці, хоча і висловлюють свої застереження в більш м'якій формі.

"Необхідно бути готовими до різних варіантів розвитку подій. Я вже підкреслював це минулого року і навіть роком раніше. Ми, зі свого боку, вжитимемо всі заходи, щоб ви не мали потреби в цьому обладнанні, як це сталося минулої зими", - зазначив міністр енергетики Герман Галущенко в коментарі для УНІАН.

Жителям приватних будинків значно легше – вони можуть самостійно обирати оптимальний варіант автономного електропостачання, виходячи з власних фінансових можливостей. Або ж вони мають право нічого не робити, поки не з’явиться реальна потреба – це їхній свідомий вибір. Зовсім інша ситуація складається в багатоквартирних будинках, де проживає понад 100-150 сімей з різними рівнями доходів. Тут рішення однієї квартири не має вирішального значення – необхідний консенсус серед усіх мешканців. Люди намагаються об'єднуватися, але коли справа доходить до великих фінансових витрат, кожен думає в першу чергу про себе. Саме тому багато багатоповерхівок досі не можуть знайти спільну мову в плануванні підготовки до зими. І взагалі, чи потрібно це робити?

Ситуацію ускладнює те, що навіть якщо певна частина квартир згодна інвестувати у проект з автономності, якісь квартири можуть бути незаселеними, а отже платити за них доведеться іншим, десь мешкають пенсіонери, для яких навіть кілька тисяч гривень - непідйомні кошти, десь - квартиранти, які не згодні інвестувати у оселю, що їм не належить, тоді як справжнім власникам байдуже, а інші мешканці банально не можуть дійти згоди, що саме і за які кошти встановлювати. Одні збирають гроші на генератор, інші інвестують у сонячні панелі на даху. А хтось досі не може визначитись, яке з рішень буде найбільш ефективним. У таких умовах домовлятися про що-небудь - задача із зірочкою.

УНІАН провів бесіду з фахівцями, щоб виявити, яке рішення стане оптимальним для мешканців багатоквартирних будинків з точки зору співвідношення ціни та якості. Які витрати можуть виникнути? Чи існують законні методи, щоб примусити всіх сусідів долучитися фінансово? І, з іншого боку, чи можна оскаржити нав'язування послуг, які ви не прагнете оплачувати?

Перш за все, енергетичні фахівці рекомендують жителям багатоквартирних будинків звернути увагу на забезпечення автономного живлення насосної групи, що відповідає за постачання тепла та води. Це особливо важливо для квартир, розташованих вище 5-го поверху.

"На всіх поверхах вище п'ятого, подача як гарячої, так і холодної води, а також опалення здійснюються за допомогою електроенергії. Насоси, що забезпечують ці системи, працюють на електриці. У разі їхньої несправності будинок залишиться без опалення, води та, по суті, без основних систем життєзабезпечення. Саме тому важливо в першу чергу звернути на це увагу," - зазначає голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко в інтерв'ю УНІАН.

Попенко наголошує, що у випадку довготривалих відключень електроенергії необхідна наявність генератора. Він підтримуватиме критичні системи будинку, одночасно заряджаючи акумулятори, які можуть працювати у перервах між роботою генератора.

Енергетичний фахівець Генадій Рябцев визначає ключові пріоритети для мешканців багатоповерхових будинків: перш за все, необхідно зосередитися на системах каналізації, після чого перейти до забезпечення водою, електричної енергії та теплових ресурсів.

"Якщо на верхніх поверхах 24-поверхового будинку всі почнуть скидувати відходи, і вони будуть накопичуватися в системі без можливості їх видалення, то наслідки можуть бути катастрофічними. Уявіть собі ситуацію, коли насос зупиниться при температурі -15 градусів і нижче: система водопостачання та водовідведення може повністю вийти з ладу. В такому випадку знадобиться повна заміна всієї системи," - зазначає Рябцев у коментарі для УНІАН.

За словами директора Центру досліджень енергетики Олександра Харченко, для автономного живлення будинку необхідна відносно невелика кількість електроенергії, але вона визначається індивідуально для кожного будинку. Вартість установок, які можуть її забезпечити, варіюється в залежності від потреб будинку.

Для висотних будинків з численними жителями важливо заздалегідь визначити необхідну потужність генераторів і акумуляторних батарей. Для цього варто звернутися до фахівців.

"Все визначається фінансовими ресурсами жителів будинку та тією сумою, яку вони готові інвестувати. Технічно можливо встановити резервне обладнання, яке забезпечить електропостачання на протязі двох діб. Це не є чимось унікальним або надто складним," - зазначає Харченко.

Олег Попенко зазначає, що, взявши до уваги ситуацію з будівлею в Дарницькому районі столиці, вартість одного генератора може сягати приблизно двох мільйонів гривень.

"В будинку тисяча квартир, тобто кожній квартирі потрібно по дві тисячі гривень скинутися окремо тільки на генератор. А окремо ще кошти на бензин, або на дизпаливо, окремо ще кошти на людину, яка буде охороняти, щоб ніхто не приїхав та не вкрав це вночі", - ділиться з УНІАН порадами Попенко.

Експерти зазначають, що, в першу чергу, українцям треба звернутися до своєї регіональної електричної компанії з проханням виділити їм чергового електрика для обстеження обладнання їхнього будинку.

"Коли електрик їм допоможе зрозуміти, яка саме потужність в них споживається, скільки їм потрібно, як це в них влаштовано, тоді вони зможуть далі діяти більш ефективно. І той самий електрик їм, скоріш за все, порадить, де взяти підрядника, який виконає ці роботи, або, можливо, навіть сам організує їх виконання", - повідомляє УНІАН Олександр Харченко.

Він підкреслює, що встановлення систем живлення має проводитися професійними електриками, адже будь-яка помилка може призвести до серйозних наслідків, таких як коротке замикання або навіть пожежа.

Найпопулярнішими варіантами автономного живлення є генератори та акумуляторні станції. Вибір залежить від фінансових можливостей мешканців та від особливостей конкретного будинку, адже навіть середній генератор для великої багатоповерхівки коштує чимало.

"Інколи встановлення генератора може виявитися простішим рішенням, а в інших ситуаціях батарея буде більш оптимальним варіантом. Це питання завжди потребує індивідуального підходу для кожного дому, і саме електрик, який займатиметься монтажем, має ухвалити це рішення," - зазначає експерт Харченко.

Крім того, сонячні панелі також часто розглядають як альтернативу, проте їхня ефективність взимку, на думку експертів, викликає сумніви.

"В деяких будинках роблять, наприклад, так: зарядна станція плюс сонячні батареї на даху. Як на мене, взимку це працювати не буде, тому що багатоквартирному будинку взимку сонячна батарея на даху дасть не більше 10% від потужності, яку вона може давати влітку. Тому сенс її встановлювати, якщо вона не буде працювати", - ділиться з УНІАН своїми сумнівами Попенко.

Впровадження резервних джерел електропостачання для багатоквартирних будинків може стати фінансово складним завданням, але існують різні способи, які можуть допомогти зменшити цей тягар. Олег Попенко підкреслює, що в Україні функціонують програми підтримки, однак вони в основному орієнтовані на житлові комплекси, де створено Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ).

Наприклад, у столиці України, Києві, існують регіональні ініціативи, що фінансують до 75% вартості генератора або іншого устаткування, за умови, що мешканці самостійно зберуть решту 25%. Однак, не всі бажаючі можуть скористатися цими програмами.

"У Києві фінансування за цими програмами розходиться так швидко, як гарячі пиріжки. Вони здатні покрити лише 10%, а іноді навіть менше 5% від усіх багатоквартирних будинків. Цього бюджету явно недостатньо," - повідомила редакції Попенко.

За словами експерта, державні фінансові установи, зокрема "Укргазбанк", надають кредитні та грантові програми для підтримки енергоефективних ініціатив. Однак, як і в будь-якій ситуації, існує певна негативна сторона: через ускладнені процедури оформлення документів не всі об'єднання співвласників багатоквартирних будинків зможуть скористатися цими можливостями.

"Є Фонд енергоефективності, який також фінансує ці всі програми, але, як показує практика, дуже обмежена кількість людей може цим скористатись", - зазначає експерт.

Таким чином, він наголошує, що покладатися на підтримку з боку держави не слід. Багатьом громадянам доведеться самостійно шукати фінансові ресурси для впровадження резервних систем, оскільки існуючі програми вже виснажили значну частину бюджету, і можливість отримання нових великих інвестицій з держави в умовах війни є вкрай обмеженою. Українцям варто згуртуватися та вжити власних заходів, не чекаючи на зовнішню допомогу. Проте, як показує досвід, реалізувати ці наміри часто виявляється складніше, ніж просто про них говорити.

Основною проблемою підготовки багатоповерхових будинків до зимового сезону є нерівномірна готовність мешканців долучитися до фінансування генераторів та інших резервних систем. Це часто стає причиною конфліктів, оскільки відмова навіть одного з мешканців від участі у фінансовому проекті призводить до збільшення витрат для решти. Орендарі, жителі нижніх поверхів, для яких питання резервного живлення не є пріоритетним, а також ті, хто виїхав за кордон, зазвичай не бажають вносити свій внесок, оскільки ці витрати для них не є першочерговими. У цій ситуації можна зрозуміти обидві сторони.

За словами жительки Броварів Катерини, у її будинку вже встановлено генератор, який забезпечує роботу ліфта та водяних насосів. Вона зазначила, що мешканці скидаються по 1000 гривень з квартири, що, на її думку, не є значною сумою для комфортного проживання взимку. Однак не всі власники квартир внесли свій внесок, через що в чаті регулярно виникають суперечки щодо виявлення та стягнення боргів. Крім того, необхідно постійно збирати кошти на пальне для генератора, але не всі готові це робити.

"Відтак, дедалі частіше виникають вимоги покарати неплатників шляхом встановлення спеціального пристрою на ліфтах. Цей пристрій функціонуватиме під час відключень електроенергії, використовуючи картки або магнітні ключі, які будуть доступні лише для добросовісних платників," - розповідає свій досвід Катерина.

Але ситуації можуть бути різними. Як розповідає киянка Людмила, на загальних зборах її багатоквартирного будинку було ухвалено рішення про встановлення сонячних панелей на даху. Це рішення стало результатом непростого обговорення, яке іноді доходило до погроз. Врешті-решт, коли більшість мешканців підтримала цю ідею, ОСББ включило до квитанцій усіх мешканців досить значну суму – 17 тисяч гривень. І це вже серйозне фінансове навантаження, яке не кожен середньостатистичний киянин може витримати.

"По-перше, мені не зрозуміло, чому пропонують встановлювати панелі, якщо всі стверджують, що взимку їхня ефективність низька. По-друге, навіть в іншому випадку, для нашої родини це значна сума. Як взагалі можна змушувати людей платити за те, що їм не потрібно? Зараз у мене бракує моральних сил для обговорення цього питання, але не знаю, як вирішити цю ситуацію," - ділиться своїми переживаннями Людмила.

Як зазначає в коментарі агентству УНІАН адвокат юридичної компанії Investment Service Ukraine Володимир Пищида, дії об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) є абсолютно законними. Відповідно до чинного законодавства щодо ОСББ, рішення, ухвалене на загальних зборах, є обов'язковим для виконання всіма власниками. У випадку, якщо власник квартири не погоджується з таким рішенням, він має право оскаржити його в суді. Однак, якщо у людини немає можливості фінансово підтримувати цю справу через нестачу коштів, витрати на послуги адвоката можуть виявитися для неї непосильними, що призводить до безвихідного становища.

"Якщо немає ОСББ, а питання порушується просто ініціативними мешканцями - змусити здавати гроші незгодних не можна", - додає адвокат.

Якщо в будинку не створено ОСББ, єдиним варіантом для мешканців, які прагнуть забезпечити резервне живлення, є сплата за усіх. Після цього можна обмежити доступ до оплачених послуг тільки для тих, хто не вніс кошти. За словами голови Спілки споживачів комунальних послуг Олега Попенка, в деяких будинках пропонується встановлення спеціальних карток або магнітних ключів для ліфтів. Це дозволить користуватися ними лише тим мешканцям, які регулярно виконують фінансові зобов’язання за обслуговування генератора під час відключень електрики.

Фахівці зауважують, що жителі багатоповерхових будинків мають небагато часу, аби підготуватися до зимових холодів. Зазвичай опалювальний сезон стартує в середині жовтня, і проблеми з електропостачанням можуть виникати ще раніше. Саме тому кожному мешканцю слід вже зараз подумати про свій комфорт та безпеку.

"Залишився лише місяць. Опалювальний сезон в Україні зазвичай стартує приблизно 15-20 жовтня. У більшості міст, за винятком північних регіонів, опалення вмикають 1 листопада. Останній термін для прийняття рішень, збору коштів, закупівлі обладнання та його підключення до осель — до першого листопада," — застерігає редакцію Попенко.

На його думку, українцям, які мають таку можливість, слід подумати про можливість переїзду до родичів або друзів у приватний сектор, щоб підготуватися до можливої складної зими.

"Якщо в Україні цей опалювальний сезон виявиться важким, з температурою, що опускається до мінус 10 градусів або нижче і тримається на такому рівні протягом двох-трьох тижнів, це стане великою проблемою для більшості громадян. Багатоповерхові будинки не здатні витримувати такі кліматичні умови, і відключення теплоносія можуть тривати від 18 до 20 годин", - зазначає фахівець.

Навіть якщо не всім жителям вдасться обладнати свої оселі автономними системами електропостачання, експерти рекомендують подбати про альтернативні способи задоволення основних потреб: варто розглянути можливість придбання павербанків, зарядних станцій та запасів технічної води. Ця зима обіцяє бути холодною та темною, а для мешканців багатоповерхівок, які не мають резервного живлення, це може стати справжнім випробуванням. Однак з 2022 року ми вже стали звиклими до різних труднощів, тому впораємося і з цим викликом.