Які зміни в податковій системі очікуються та які нововведення будуть запроваджені?

Законопроєкт № 11416, який передбачає значне підняття податків в Україні, зокрема збільшення військового збору з 1,5% до 5% та інших зборів, отримав підтримку 247 депутатів. Цю інформацію оприлюднив народний депутат Ярослав Железняк у своєму Telegram-каналі.

Перед цим парламент відмовився збільшити ставку військового збору (ВЗ) з 1,5% до 5% для військовослужбовців, тому депутати вирішили підвищити ВЗ до 5% для всіх інших категорій платників податків.

Поданий до парламенту документ передбачає:

Згідно з оцінками урядових структур, нові податкові реформи в Україні можуть збільшити бюджет на 58 мільярдів гривень у 2024 році та на 137 мільярдів гривень у 2025 році.

Як сказав прем'єр-міністр Денис Шмигаль, гроші потрібні для перекривання нестачі коштів на фінансування армії і додаткову мобілізацію. Водночас відомо, що на військові витрати лише цього року бракує щонайменше 500 млрд грн.

"Відомо, що витрати на фінансування кожного військового становлять 1,2 млн грн. Тому, коли ми ведемо відбір нових кадрів, необхідно враховувати це в розрахунках бюджету Збройних Сил України. Сума в 500 млрд грн, що була озвучена, відображає дефіцит, необхідний для ЗСУ до завершення цього року," -- зазначив глава уряду.

Водночас прем'єр нагадав, що міжнародні партнери не надають кошти на українську армію, тому Україна фінансує її з внутрішніх ресурсів, включно з податками.

"Одним з аспектів, які ми спостерігаємо, є зростання військового збору та необхідність справедливого розподілу цих коштів в українському суспільстві", -- зазначив Денис Шмигаль.

Згідно з інформацією фінансового експерта Андрія Шевчишина, збільшення податкових ставок насправді входить до складу стратегічного плану.

"Інша частина -- це залучення коштів через ОВДП (облігації внутрішніх державних позик). Й залишається важливою віхою допомога ЄС по доходам від заморожених активів РФ на 35 млрд євро, яку було проголосовано. Все виглядає непогано. Але потрібно буде подивитись на реалізацію цього плану", -- прокоментував ситуацію Фокусу Андрій Шевчишин.

Так само, на його думку, потрібно споглядати і за тим, як розвиватиметься ситуація з автозаправними станціями, які мають тепер здійснювати авансові платежі податку на прибуток у розмірі 30, 45 або 60 тис. грн залежно від типу заправки за кожне місце продажу пального, а також прив'язуються до курсу євро ставки авансових податкових внесків для пунктів обміну валют. Зазначимо, що такий внесок становитиме 700 євро за кожний пункт обміну валюти, зокрема, у Києві, і 600 євро у містах з населенням понад 50 тис. людей та 200 євро для решти населених пунктів.

Андрій Шевчишин пояснив мету такого кроку детінізацією паливного бізнесу, існування якого тепер залежатиме від адміністрування.

"Тут є два моменти: перший -- адміністрування, а другий -- відповідні дії АЗС. Зі сторони розробників закону виглядає так, що можуть платити всі. Просто зараз вони перебувають в тіні й занижують податки. Як буде по факту, покаже час. Ймовірно, хтось дійсно закриється, хтось залишиться в тіні. Й це буде залежати саме від адміністрування. Для деяких станцій й підвищення військового збору може стати стримуючим фактором чи фактором занурення у тінь", -- зазначив аналітик.

Фокус також звернувся до експертів з питання, чи існувала можливість уникнути підвищення податків і хто в результаті понесе основне фінансове навантаження: бізнес, банки чи прості споживачі? Місцева думка виявилася неоднозначною.

Так, директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін вважає збільшення податкового навантаження вимушеним кроком, уникнути якого було майже неможливо через великий дефіцит держбюджету.

Оподаткування банків на рівні 50% може вважатися до певної міри обґрунтованим кроком, оскільки значна частина доходів банківської системи генерується завдяки відсоткам з державних облігацій. Іншими словами, банки мають поділитися з державою надприбутками, які виникають внаслідок нинішніх високих процентних ставок на ОВДП та тимчасово підвищених ставок на депозитні сертифікати Національного банку. Важливо зазначити, що близько 55% активів українських банків зосереджено в державних установах, які, по суті, у будь-якому випадку спрямовують весь свій прибуток у вигляді дивідендів до державного бюджету, -- зазначив він.

Отже, для державних банків обставини залишаться практично незмінними, оскільки вони вже зараз витрачають більшу частину своїх прибутків, а в деяких випадках навіть звертаються до держави з проханням про докапіталізацію.

Економіст та експерт "Економічного дискусійного клубу" Олег Пендзин у коментарі для Фокусу висловив сумнів щодо прийнятого законопроєкту про збільшення податків. Він вважає, що цей крок не здатний вирішити проблему дефіциту фінансування для мобілізації, про що свідчать його прості розрахунки.

Державі необхідно залучити пів трильйона гривень. У найкращому випадку, нині вдасться зібрати лише 35 мільярдів гривень, що не змінить ситуацію. Чи дійсно ці податки стосуються бізнесу? Насправді, їхній тягар ляже на споживачів, і на мою думку, це не вирішить проблему. Тому мета цього процесу залишається незрозумілою. Можливо, це потрібно для демонстрації нашим західним партнерам, що ми підвищуємо податки… Щодо додаткової мобілізації, то варто зазначити: один мобілізований коштує бюджету близько 1 мільйона 300 тисяч гривень. Якщо нам потрібно мобілізувати ще 300 тисяч, то в бюджеті слід знайти 400 мільярдів гривень. Тепер, за 30 мільярдів додаткових податків, ми зможемо мобілізувати лише 30 тисяч людей, а не 300, а всього 30! — підкреслив Пендзин.

Одночасно, таке зростання податкових ставок суттєво позначиться на фінансовому становищі громадян.

"Таким чином, єдиний соціальний внесок (ЄСВ) дійсно сплачує бізнес. Однак, варто проаналізувати, хто саме понесе втрати від його повернення, а також від підвищення військового збору. Ваш оклад зазнає змін: з нього будуть вираховувати ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) і військовий збір, а решту коштів вам виплатять. Якщо раніше ставка військового збору становила 1,5%, то тепер вона зросла до 5%, що означає, що ви отримаєте на 3,5% менше, ніж раніше. Бізнес стверджує, що не зможе компенсувати ці 3,5% за рахунок власних ресурсів. Це ставить питання: хто відчує на собі додатковий тягар від підвищення податків?.. Це ми, адже з нашої зарплати вирахують ці 3,5%." – зазначив Пендзин.

Раніше Фокус повідомляв, що з 1 жовтня 2024 року ставка військового збору для ФОПів підвищується.

Зокрема, для ФОП платників єдиного податку 1, 2 та 4 груп військовий збір складе 10% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом станом на 1 січня звітного року. Тобто до грудня 2024 року сума складатиме 710 грн, а з 1 січня -- 800 грн.