Візит Кулеби до Польщі перетворився на скандал: що відбулося і яка роль "волинської трагедії" у цьому

Висловлювання керівника МЗС України викликали обурення серед частини польських політиків.

Під час панельної дискусії "Майбутнє Польщі", що відбулася в Ольштині, польському місті, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба та його колега Радислав Сікорський відповіли на різноманітні питання. Окремі їхні відповіді, які стосувалися історичних подій, спричинили значне обурення у певних польських політичних колах.

Про це повідомляє польське видання "Rzeczpospolita". Кулебі дорікнули Волинською трагедією, у відповідь український міністр згадав операцію "Вісла", чим викликав обурення деяких польських політиків.

"Відповідаючи на питання щодо ексгумації жертв Волинської різанини, очільник українського МЗС Дмитро Кулеба заявив, що під час операції "Вісла" українців виселяли "з українських територій". Ця заява викликала обурення", -- пише польське видання.

На початку панельної дискусії міністр МЗС Польщі Сікорський заявив про те, що він з українським міністром "багато інвестує у майбутнє відносин між Польщею та Україною". Він також додав, що можна перейматися тим, що сусіди робили один одному у минулому, а можна думати про те, як завадити таким ситуаціям у майбутньому та боротися зі спільним ворогом.

"Ми маємо багато спільного, маючи за собою тривалу історію, де все тісно переплетено. Відносини між Польщею та Україною іноді були досить складними через нашу близькість. Москва прагне перетворити будь-яку хмару, що нависає над Україною та Польщею, на дощ, який обрушиться на наші голови," - зазначив Дмитро Кулеба.

Під час зустрічі українського міністра закордонних справ запитали про можливість ексгумації тіл польських жертв Волинської трагедії. Дмитро Кулеба зазначив, що Україна не має заперечень щодо цього, але вказав на важливість вшанування пам'яті українців, зокрема, згадавши операцію "Вісла".

"Чи відомо вам, що всі ці українці були насильно переселені з українських територій до різних регіонів Польщі, зокрема в Ольштин? Якби ми, політики, заглибилися в історію, характер дискусії радикально змінився б. Ми могли б зануритися в минуле і почати згадувати всі негативні моменти, які поляки чинили українцям, а українці – полякам. Тому дозвольмо історикам займатися цими питаннями", – сказав Кулеба.

Висловлювання українського міністра спричинили значне обурення серед деяких польських політиків. Вони зосередилися на фразі "українські території" і звинуватили Кулебу в територіальних претензіях до Польщі.

Так, віцепремʼєр -- міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, а згодом і глава польського уряду Дональд Туск заявили про те, що подібні заяви аж ніяк не сприяють відносинам між країнами. У коментарі Польському радіо Косіняк-Камиш назвав таке ставлення до Волинської трагедії "неприйнятним".

"Без ексгумації, без вшанування наших жертв не може бути мови про хороше майбутнє. Це не питання історії, а справа загоєння рани, яка на сьогодні вже багато років відкрита",- мовив міністр національної оборони Польщі.

Польський Прем'єр-міністр Дональд Туск пізніше висловив свою згоду з цією точкою зору. Він зазначив, що оцінює висловлювання Дмитра Кулеби "однозначно негативно".

"Україна неодмінно має відреагувати на польські сподівання. Важливим кроком для встановлення позитивних українсько-польських взаємин є ретельний аналіз подій у їхніх відносинах," – зазначив Туск.

Він чітко висловив свою позицію стосовно майбутнього України у Європейському Союзі та ролі Польщі у цьому процесі.

"Українське членство в Європейському Союзі не можливе без схвалення з боку Польщі. Україна повинна відповідати численним стандартам, серед яких не тільки торгові, прикордонні, правові та економічні, але також культурні і політичні вимоги," - зазначив Туск.

Після виникнення хвилі невдоволення в Польщі, українське Міністерство закордонних справ виступило з роз'ясненням. В установі відкинули звинувачення, висловлені польською стороною, та уточнили, що міністр Кулеба не робив жодних територіальних претензій до Польщі. Щодо депортації українців за часів комуністичного режиму, міністр мав на увазі, що їх виселяли з регіонів, де вони жили компактними спільнотами.

Речник МЗС України Георгій Тихий зазначив, що під "українськими територіями" маються на увазі землі в Польщі, де історично проживала компактна українська громада.

Друга Світова війна стала періодом інтенсивних випробувань для України та Польщі. На окупованих нацистами землях розгорнулася запекла партизанська війна, в якій брали участь різні військові сили, зокрема Українська повстанська армія (УПА) та польська Армія Крайова. Їхня активність була особливо виразною на Волині.

Цей період відзначився драматичним протистоянням між українцями та поляками. Обидві сторони вдавалися до етнічних чисток, виправдовуючи свої дії помстою за минулі кривди та поточні конфлікти. За даними Інституту історії України, ці події стали одним із найкривавіших епізодів українсько-польського конфлікту воєнного часу.

Польські науковці нарахували щонайменше 35 тисяч загиблих з польського боку, з яких 18 тисяч вдалося ідентифікувати. Втрати серед українців, за різними оцінками, вимірюються кількома тисячами, хоча точні підрахунки в Україні не проводилися.

Післявоєнний період ознаменувався територіальними змінами між відновленою Польщею та Радянським Союзом. На тлі цих процесів УПА продовжувала свою діяльність у прикордонних районах. Намагаючись підірвати підтримку повстанців серед місцевого населення, польська влада у квітні 1947 року розпочала масштабну депортацію етнічних українців на західні та північні території Польщі, які раніше належали Німеччині.

Ця подія, відома під кодовою назвою "Операція Вісла", стала черговою болючою сторінкою в непростих українсько-польських взаєминах минулого століття.

Нині російська пропаганда активно використовує обидві події, щоб посіяти розбрат між поляками та українцями.

Нагадаємо, що раніше "Телеграф" повідомляв про можливість Польщі сприяти поверненню українських чоловіків призовного віку. Таку заяву зробив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.