Конфлікт в Україні, ймовірно, затягнеться на тривалий час: чи відбудуться зміни в допомозі з боку партнерів?

Міністр оборони Нідерландів вважає, що конфлікт затягнеться принаймні до 2025 року, і закликає українських партнерів готуватися до продовження своєї підтримки. Фокус дослідив, які можливості має ЄС для надання допомоги та які чинники можуть на це вплинути.

Міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс підкреслив, що конфлікт є складним і не завершиться в найближчі роки, зокрема не варто очікувати його закінчення у 2024 чи 2025. Він закликав до продовження боротьби та надання збільшеної підтримки Києву. Брекельманс зазначив, що важливо мати довгострокове бачення і забезпечити, щоб європейські країни залишалися прихильними до допомоги Україні. Він також акцентував на різноманітності загроз з боку Росії, відзначаючи необхідність значних інвестицій для захисту та стримування подальшої агресії з Москви.

Аналізуючи ситуацію, аналітик Інституту Євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач висловив свою думку в бесіді з Фокусом щодо заяви Рубена Брекельманса, яка, на його думку, відновлює усвідомлення реальності. Він підкреслив, що, хоча всім хочеться, щоб війна завершилася якомога швидше, важливо бути готовими до найгіршого сценарію, оскільки це може допомогти наблизити позитивні зміни. Горбач також акцентував увагу на тому, що конфлікт між Росією та Україною має характер виснаження.

"Закінчення війни -- це виснаження ресурсів, якоїсь сторони чи обох відразу. Поки що цього в найближчій перспективі не проглядається або проглядається не дуже чітко. Тому такі й висновки. Це висловлювання -- мобілізація підтримки, давайте більше підтримувати Україну", -- сказав Горбач.

Аналітик додав, що довше підтримувати та бути готовим платити більше -- це позитивно та є нормальною установкою. Проте, як насправді піде історичний процес та чи вистачить морально-психологічних ресурсів європейських союзників -- буде видно на практиці.

Політолог Олег Постернак в інтерв’ю для Фокусу зазначив, що в теперішніх умовах важко оцінити наявні ресурси та потенціал європейських країн для подальшої підтримки України.

"Навіть у разі наявності ресурсів, як фінансових, так і військових, залишається серйозна невизначеність щодо їх достатності. Хоча військове виробництво активізується, обсяги його не відповідають бажаним для забезпечення обороноздатності європейських держав," -- зазначив він.

Олександр Хара, експерт з зовнішньої та безпекової політики Центру оборонних стратегій, поділився з Фокусом своїми думками щодо висловлювань Брекельманса. Він вказав на те, що ці слова слід вважати позитивними, оскільки вони не спонукають Україну шукати компроміси, а навпаки, мотивують партнерів готуватися до тривалої війни з Росією та надавати підтримку Києву.

"Звичайно, ми не знаємо, як складуться справи наступного року, бо ключовий момент, що відбуватиметься в Сполучених Штатах, якщо до влади прийде Дональд Трамп, то і в Європі, і в Україні буде кепсько. Якщо він те, що зараз каже, не збирається робити і перегляне свої погляди, це може бути інша історія. Якщо будуть демократи, то зрозуміло, що вони будуть надалі підтримувати й Україну, і європейців, то буде інша історія", -- пояснив Хара.

На його думку, наразі важко оцінити, як розвиватимуться події в майбутньому. Однак це є чітким сигналом для європейців не втрачати пильності. Крім того, Хара вважає, що такі заяви враховують ймовірність повернення Трампа до політичної арени. Це, в свою чергу, означатиме, що європейські країни можуть бути змушені збільшити свої витрати на безпеку, а оптимальним шляхом забезпечення власного захисту в даний момент є підтримка України.

Олександр Хара підкреслив, що існує 50 країн, які беруть участь у "Рамштайн", надаючи підтримку Україні. Серед них є держави, які проявляють особливу відданість, зокрема балтійські країни. Вони забезпечують найбільший обсяг допомоги в співвідношенні до свого ВВП, незважаючи на те, що їм самому необхідне озброєння для власного захисту.

"Деякі, можна зазначити, виступають у ролі безкоштовних пасажирів, оскільки їх внесок не є значним. Крім того, важливо пам'ятати, що Європа складається з багатьох демократичних країн, де настрої виборців можуть змінюватися. Вони можуть обрати політиків, які підтримують зменшення допомоги Україні або навіть її повне припинення. Отже, робити прогнози в цій ситуації досить складно," -- відзначив він.

Експерт зазначив, що протягом 2,5 років війни не відбулося істотних політичних змін у європейських країнах, які б призвели до зменшення підтримки України або спонукали до компромісів. Він підкреслив, що єдиним винятком залишається Угорщина, яка з самого початку займала проросійську позицію і виступала проти ЄС і НАТО.

Політолог Олег Постернак підкреслив, що підтримка України залежить від політичної ситуації в різних країнах. Наприклад, у найближчий час може бути обраний новий президент Румунії, який може змінити позицію щодо України, або ж у Болгарії проросійська партія може увійти до коаліції. Постернак зазначив, що наразі найуспішнішим прикладом є Нідерланди, де вхід "Партії свободи", яка має антиукраїнську орієнтацію, не призвів до зменшення обсягу допомоги. Цій країні вдалося зменшити вплив однієї з коаліційних партій, але немає впевненості, що аналогічні дії будуть можливі в інших країнах.

"Де ж запорука того, що цей досвід спрацює в інших країнах? Нам слід усвідомити, що Європейський Союз, навіть з ухваленими рішеннями щодо конфіскації заморожених російських активів, навряд чи зможе компенсувати американську підтримку," – зазначив експерт з політичних питань.

Постернак розповів, що щодо довгострокової допомоги ЄС Україні виникає декілька моментів: чи на той час зміняться еліти, правлячи партії, коаліції, як це питання впливає на думку виборців у європейських країнах. Так, РФ спеціально роздуває страх початку Третьої світової війни, що багатьох європейців змушує замикатися у своїх кордонах та продумувати необхідність обмеження допомоги Києву.

"Ці гасла можуть бути підхоплені багатьма політичними силами в Європі. Наразі спостерігаємо за успіхами союзу Сари Вагенкнехт у східних регіонах Німеччини. Водночас, Вагенкнехт рішуче виступає проти надання допомоги Україні, пропагуючи ідею повного мирного врегулювання, навіть якщо це передбачає відмову України від територій, які нині перебувають під окупацією", -- зазначив експерт з політичних питань.

За його словами, в даний час електорально-політична ситуація в Європі є складною для прогнозування, в той час як тема, що стосується України, стає все більш актуальною. Зокрема, це стосується обговорення стосунків з українськими біженцями, фінансової підтримки, а також небажання як правлячих, так і опозиційних партій виділяти бюджетні кошти на допомогу Україні. Окрім того, питання фінансово-економічної співпраці з Росією також впливають на цю ситуацію, внаслідок чого переважають політичні чинники, а не "емоційна солідарність з українським народом, викликана страхами й катастрофами, які несуть окупанти в Україні".

15 вересня президент України Володимир Зеленський заявив, що представить план перемоги американському лідеру Джо Байдену. За його словами, він складається з чотирьох ключових пунктів та одного додаткового, необхідного після закінчення війни. А саме безпеку, геополітичне місце України, військову підтримку та економічну підтримку

16 вересня Сергій Лещенко, радник голови Офісу президента, підкреслив, що стратегія досягнення перемоги залежить від отримання дозволу від союзників на удари по території Російської Федерації. Він також зауважив, що обговорювати реалізацію цієї стратегії можна лише після отримання погодження від Сполучених Штатів.

Нагадаємо, 17 вересня у ЗМІ повідомили, що запаси Пентагону спустошуються. Через це останніми місяцями пакети військової допомоги США Україні були меншими.