"Протягом століття Україна звучить у глобальному ефірі своїм унікальним голосом". Аналіз радіодиктанту національної єдності 28.10.2024.

Изображение: Общественное телевидение

Забужківський синтаксис

З точки зору лексики і пунктуації цей текст був простий чи складний?

Лариса Масенко зазначила, що в тексті не було великих труднощів з орфографією, тобто написанням слів, які могли б викликати проблеми. Однак пунктуація виявилася досить складною. Синтаксис відповідав стилю Забужки, включаючи як складнопідрядні, так і складносурядні речення, пряме мовлення та порівняння. У тексті були присутні всі необхідні знаки пунктуації: двокрапка, тире, знаки оклику та лапки. Як підкреслила сама авторка, їй довелося використовувати багато ком для структурування своїх висловлювань.

Юлія Шелудько: Багато людей висловлювали нарікання не стільки на коми, скільки на тире.

Історія Українського Радіо розпочалася на початку XX століття, коли в Україні з’явилися перші експерименти з радіомовлення. У 1924 році було засновано першу державну радіостанцію, що започаткувало нову еру в інформаційному просторі країни. Протягом 1930-х років радіо стало важливим інструментом для поширення культурних та політичних ідей, а також для підтримки національної ідентичності. Після Другої світової війни радіо продовжувало розвиватися, впроваджуючи нові технології та формати програм. У 1991 році, з відновленням незалежності України, радіомовлення зазнало значних змін. Виникли численні приватні радіостанції, що сприяло розмаїттю думок та інформації в медіапейзаже країни. Сьогодні Українське Радіо є важливим джерелом новин, культурних програм та освітніх проектів, які здатні задовольнити потреби різних слухацьких аудиторій. Воно активно використовує сучасні технології, включаючи цифрове та інтернет-мовлення, щоб залишатися на передовій української медіаіндустрії, забезпечуючи доступ до якісного контенту для всіх громадян.

Чимало людей відчували тривогу перед цьогорічним диктантом через неповторний стиль Оксани Забужко. Чи вийшло обійтися без тексту, що складається з одного речення?

Лариса Масенко: Пані Оксана доклала багато зусиль до роботи над текстом, щоб спростити свій стиль. Подолати авторську манеру письма вкрай непросто. Текст складався не лише з одного речення, але й містив складні конструкції: великі, довгі речення з різноманітними синтаксичними вставками.

Лариса Масенко. Зображення: Інститут української мови.

Юлія Шелудько: Це була складна робота для Оксани Стефанівни. Тому що, як вона сама зауважила, вкласти столітню історію Українського радіо в таку коротку форму було надзвичайно складно. Ми кожному автору чи авторці ставимо умовне завдання, щоб це було приблизно 200 слів. Тому вона скорочувала і це було для неї надзвичайно складно.

Чи змогла Оксана Забужко передати атмосферу радіо як об’єднуючого елемента для українців у різні епохи?

Лариса Масенко: Безперечно вдалося. Окрім обмеженого обсягу тексту авторка мала також закладати правописні труднощі в текст. Для неї це було як долати стометрівку з гирями на ногах.

Юлія Шелудько: Мені стало зрозуміло, що це стосується нас, українського радіо. Я наповнена гордістю за те, що ми змогли пережити цей момент і бути частиною такого значущого явища. Діти питали, що таке "брехунець", а старші покоління з ніжністю пояснювали, як саме вони називали радіо.

Які труднощі могли виникнути у тих, хто складав диктант?

Лариса Масенко: Слово "брехунець" добре знають ті, хто пам'ятає ще радянський час. В кожній оселі мало бути дротове радіо. Пропаганда мала охоплювати все населення і нас народ дуже влучно назвав радіоточку "брехунцем". Зі словосполученнями "тати-мами", "чутися в гурті" проблеми також були. Це до певної міри особливість стилю Оксани Забужко. "Тати-мами" - це сполука на позначення родини, батьків.

Юлія Шелудько: Працювати з Павлом Вишебабою виявилося досить складно. Він не є професійним диктором або вчителем, і не має звички читати диктанти щодня. Це стало для нього справжнім викликом. Тренування виявилися дуже захопливими. Особливо важким було слово "тати-мами", яке він намагався проінтонувати так, щоб підказати слухачам, що там потрібен дефіс. Ще однією складною частиною був початок: "...починався день: клац! - і...". Це був непростий момент, і він довго працював над тим, щоб люди зрозуміли, як правильно ставити розділові знаки. Багато учасників зуміли написати його правильно, але деякі все ж ставили слово "клац" в лапки.

Юлія Шелудько. Изображение: Общественное телевидение

Як успішним виявився текст диктанту і які фактори сприяли його здатності об'єднати людей?

Лариса Масенко: Цей текст вражає своєю актуальністю та значущістю. Авторці вдалося втиснути в обмежений обсяг цілу історію. Він знайшов відгук у всіх, хто його читав. Хоча переможців може бути небагато, тут точно не буде програвших. Головне, що ми всі відчули єдність і підтримку. Наша мова є нашим захистом і зброєю, що надає нам сил витримати ці складні часи та здолати ворога.

Юлія Шелудько зазначає, що щорічний диктант національної єдності об'єднує не лише українців по всьому світу, а й тих, хто має любов до української мови і її вивчає. Оксана Забужко влучно підмітила, що вже протягом ста років Україна звучить у глобальному ефірі своїм унікальним голосом. Це надзвичайно важливо, адже наша країна має свій неповторний голос. Українське Радіо надає можливість всьому світові почути цей голос. Наша перемога полягає в тому, що ми об'єдналися у цьому зусиллі, навіть на станції, названій на честь академіка Вернадського, на фронті, у Суджі, в Україні та за її межами.