"У нас є значна кількість дезертирів": Асєєв підкреслює важливість демобілізації в рядах Збройних сил України.
Екс-полонений, який потрапив до рук росіян, вважає, що українські військові ведуть бойові дії без жодних обмежень, що є справедливим.
В Україні спостерігається серйозна проблема з неналежною демобілізацією військовослужбовців ЗСУ, що, у свою чергу, сприяє зростанню випадків дезертирства. Таку думку висловив український журналіст і колишній російський полонений Станіслав Асєєв в інтерв'ю для видання Le Monde.
"Це питання, яке вже торкнулося понад 100 000 людей. У нас існує велика кількість дезертирів, які мандрують територією країни," - зазначив Асєєв.
Журналіст повідомив, що в українських Збройних силах спостерігається зростання випадків дезертирства. На його думку, основною причиною цього явища є відчуття несправедливості, що виникає серед військовослужбовців.
Незважаючи на численні законодавчі ініціативи, що сприяють активізації мобілізаційних процесів в Україні, журналіст підкреслює значну потребу у поповненні військових сил. Він також зазначив, що багато чоловіків відчувають страх перед призовом на фронт, і деякі з них намагаються виїхати з країни нелегально.
Це підсилює відчуття несправедливості серед солдатів, які змушені брати участь у бойових діях без жодних обмежень, тоді як інші ведуть "звичайне" життя, зазначає Асєєв. Він також підкреслив, що існує яскравий контраст між життям цивільних у тилу та подіями на передовій.
"Військові не є безпомічними. Вони спостерігають, як деякі члени суспільства уникають призову, помічають ці великі суми грошей, що йдуть на хабарі... І, звичайно, яке в них є рішення? Дезертирство", - зазначив журналіст.
Українській владі все ж слід розглянути питання про поступову демобілізацію, зазначає Асєєв. Він вважає, що справедливо буде звільняти від служби стільки ж солдатів, скільки призивається в армію.
Встановлення чітких термінів служби може переконати деяких ухилянтів у необхідності мобілізації, вважає журналіст. За його словами, це має вирішальне значення навіть для піхоти, якій пропонують укладати короткі контракти:
Якщо людина вирушає в піхоту, вона усвідомлює, що не зможе протриматися навіть три роки. Доки ця система залишається безмежною, незалежно від кількості залучених, вони залишатимуться демотивованими та малоефективними.
У публікації зазначено, що представник управління підготовки Генерального штабу Василь Румак підтвердив, що кількість підготовлених військовослужбовців зменшилася з 35 000 до 20 000 на місяць у жовтні. Можливо, це пов'язано з тим, що процес мобілізації часто сприймається як несправедливий через численні корупційні скандали. Тому нині питання демобілізації українських військових є складним для обговорення.
Нагадаємо, що в 2017 році Станіслава Асєєва викрали в Донецьку, коли він повертався додому після виконання репортажу для українських медіа, присвяченого так званому "дню республіки". До обміну полоненими між Україною та бойовиками "ДНР" у грудні 2019 року журналіст провів час у в'язниці "Ізоляція".
У 2023 році Асєєв вступив до лав ЗСУ як піхотинець. Уже наступного року він отримав контузію на Донбасі, після чого пройшов реабілітацію в госпіталі, а потім знову повернувся на фронт.
За інформацією, наданою ЗМІ з посиланням на дані Генеральної прокуратури, з січня 2022 року по вересень 2024 року було розпочато 59 606 кримінальних справ, пов'язаних із самовільним залишенням військовослужбовцями своїх частин. Найбільше таких інцидентів виявлено в Донецькій області.
Раніше повідомлялося, що Сергій Гнезділов, боєць 56 окремої мотопіхотної бригади, яка базується в Маріуполі, 21 вересня оголосив про своє рішення залишити військову частину. Він зазначив, що робить це через відсутність чітких термінів служби або до досягнення 25-річного віку. Сергій пояснив своє рішення бажанням привернути увагу держави та суспільства до необхідності демобілізації військовослужбовців.
Військовий експерт Євген Дикий вважає, що для зменшення випадків дезертирства в Збройних силах України необхідно, щоб Верховна Рада прийняла два ключові законопроєкти. Ці законопроєкти стосуються встановлення граничного терміну служби та кримінальної відповідальності за ухилення від виконання військового обов'язку.