У Європейському Союзі планують прискорити процес депортації осіб, яким було відмовлено в наданні притулку.

Крім конфлікту в Україні, на саміті ЄС активно обговорюється питання нелегальної міграції. Держави-члени Союзу мають різні погляди на цю складну ситуацію. Деякі з них виявляють бажання обійти європейські норми, що регулюють надання притулку.

Незадовго до саміту Європейського Союзу, що відбудеться в Брюсселі 17 жовтня, в ЄС знову розгорілися дискусії щодо надання притулку та загальної ситуації з нелегальною міграцією. Основною темою саміту стали суперечливі концепції міграційної політики ЄС, на чому особливо акцентував канцлер Німеччини Олаф Шольц.

В німецьких урядових колах кажуть, що канцлер, як і раніше, виступає за "загальноєвропейські рішення" в цьому питанні та хоче прискорити реформу процедури надання притулку в ЄС, яка повністю набере чинності аж 2026 року. Багато інших держав-членів Євросоюзу, зокрема Іспанія, закликають до цього вже кілька місяців.

Проте наразі неясно, який із можливих напрямків буде визнано пріоритетним: чи це буде перенесення розгляду заяв на отримання притулку на зовнішні кордони ЄС, активізація процесу видворення осіб, яким відмовлено у притулку, чи укладення нових угод з державами походження та транзиту мігрантів і шукачів притулку?

Лише минулого четверга, 10 жовтня, більшість міністрів внутрішніх справ держав, що входять до Євросоюзу, закликали переглянути й посилити правила швидкого повернення на батьківщину шукачів притулку, клопотання яких не мають шансів на успіх.

Одночасно міністри висловлюють бажання спростити процедуру контролю на внутрішніх кордонах ЄС, зокрема на німецькому кордоні, щоб легше було відмовляти в пропуску шукачам притулку. Це стосується мігрантів, які повинні були пройти процедуру реєстрації в іншій країні Європейського Союзу, розташованій на зовнішньому кордоні. Напередодні актуального саміту, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про намір найближчим часом представити ініціативу, що передбачає посилення існуючих норм і правил у цій галузі.

Тим часом щонайменше три країни-члени Європейського Союзу висловили незгоду з єдиною позицією Брюсселя. Нідерланди, де нещодавно до уряду прийшли праві популісти, та Угорщина, що наразі очолює Раду ЄС, виступають за повну відмову від існуючої політики щодо надання притулку. Вони категорично відмовляються підтримувати узгоджені реформи при будь-яких обставинах.

Нещодавно Польща також приєдналася до цього процесу. Прем'єр-міністр Дональд Туск, який очолює праволіберальну партію "Громадянська платформа", планує тимчасово зупинити застосування європейського законодавства щодо надання притулку в своїй країні. Він вважає, що в Польщі склалася критична ситуація.

Єврокомісар з питань внутрішніх справ Ільва Йоганссон висловила свою незгоду з оголошеним ігноруванням європейського законодавства. "Це абсолютно неприйнятно, і ми чітко це заявили", – підкреслила вона. На її думку, відмова у наданні притулку можлива лише за умови внесення змін до основоположних договорів ЄС, але наразі такі зміни не обговорюються. Міністерка внутрішніх справ Німеччини Ненсі Фезер в короткій формі прокоментувала слова Туска: "Це не найкраща ідея!"

Цікаво, що Угорщина вже протягом тривалого часу ігнорує спільні європейські норми щодо надання притулку, і при цьому не робить жодних офіційних заяв про свій вихід із цих правил. Декілька разів дії уряду Будапешта були визнані незаконними Європейським Судом у Люксембурзі, проте Угорщина продовжує не виконувати ці рішення.

Ознайомтеся також: Кількість заяв на отримання притулку в Німеччині зменшилася приблизно на 25%.

Наразі Єврокомісія за допомогою штрафу на загальну суму 200 мільйонів євро намагається переконати уряд Віктора Орбана поступитися. Однак Орбан уже запевнив, що йому байдуже на узгоджені на рівні ЄС реформи і що він більше не прийматиме прохачів притулку.

Італійський уряд, під керівництвом Джорджеї Мелоні, лідера ультраправої партії "Брати Італії", також ігнорує міграційні норми Європейського Союзу. Він продовжує відмовлятися приймати назад прохачів притулку з Німеччини та Австрії, які прибули до ЄС через Італію. Згідно з так званими Дублінськими угодами, саме Італія мала б зайнятися реєстрацією цих осіб та ініціювати процедуру розгляду їхніх заяв на отримання притулку.

Багато з цих людей продовжують свій шлях на північ континенту. Тисячі шукачів притулку та мігрантів, які використовують так званий балканський маршрут, прямують до північних країн ЄС через територію Греції. Водночас Італія, Греція та інші країни, що знаходяться на зовнішніх кордонах Європейського Союзу, заявляють, що не в змозі впоратися з потоком прибулих.

У відповідь на активізацію міграційних потоків всередині Європейського Союзу, Франція, Австрія, Данія, Швеція, Словаччина, а також нещодавно Німеччина знову відновили контроль на своїх кордонах, щоб запобігти так званим несанкціонованим перетинам. Важливо зазначити, що відповідно до Шенгенської угоди, перевірки на внутрішніх кордонах ЄС можуть проводитися лише в надзвичайних ситуаціях.

З липня Фінляндія більше не виконує міграційні норми ЄС на своєму сухопутному кордоні з Росією. Мігрантам, які намагаються в'їхати в країну через територію РФ, відмовляють у розгляді їхніх заяв на надання притулку, без жодного індивідуального аналізу, відправляючи їх назад. У липні прем'єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо зазначив, що прийняття такого закону було необхідним, хоча він суперечить міжнародним зобов'язанням Фінляндії щодо захисту прав людини.

Фінляндія, країни Балтії та Польща висловлюють звинувачення на адресу Росії та Білорусі у масованому привезенні мігрантів до кордонів Євросоюзу, прагнучи таким чином дестабілізувати ситуацію в регіоні. Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск оголосив про намір впровадити фінську модель, закривши польський кордон з Білоруссю для осіб, які шукають притулку.

Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн напередодні саміту ЄС знову презентувала амбіційний план, що складається з десяти ключових пунктів, які стосуються загальної стратегії у сфері надання притулку. Окрім багатьох вже відомих аспектів, документ також включає пропозиції щодо поглиблення співпраці з країнами, що не є членами Європейського Союзу.

Чимало країн Європейського Союзу зацікавлені в дослідженні можливості повного перенесення процесу надання притулку в такі держави, як, наприклад, Руанда. Влада Великобританії, яка реалізує подібну ініціативу на своїй території, наразі не досягла значних успіхів у цьому напрямку.

Невдовзі перед самітом Італія заснувала в Албанії свій екстериторіальний центр для обробки заяв на отримання притулку. Рим прагне реалізувати цей процес поза межами держави, дотримуючись при цьому італійських норм законодавства.

Тих біженців, які зрештою отримають притулок, доправлять з албанської території до Італії. Перевезуть до Італії також тих, кому відмовлять у притулку, але лише в тому разі, якщо не спрацює негайна депортація на батьківщину. За словами європейських дипломатів, у Єврокомісії перенесення процедури надання притулку в іншу країну переконливою моделлю не вважають.

У 2024 році спостерігається суттєве зменшення кількості мігрантів, які прямують з Північної Африки до Італії. З січня по серпень в країну прибуло приблизно 42 тисячі осіб, що на 64% менше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. За інформацією Єврокомісії, головною причиною цього зниження є покращення співпраці з країнами транзиту - Тунісом і Лівією.

Проте, кількість мігрантів, які прибувають до Європи через західні середземноморські та атлантичні маршрути, за цей час зросла більш ніж удвічі, досягнувши 25,5 тисяч осіб. Також активізувався і потік мігрантів через східний середземноморський маршрут, що проходить через Грецію та Кіпр. За даними на серпень 2024 року, там було зафіксовано близько 37 тисяч мігрантів, що на 39 відсотків перевищує показники за аналогічний період минулого року.