Сокира, що нависає над бізнесменом: як оновлені інституції функціонують за традиційними принципами.

Нещодавно спостерігається помітне зростання кількості звернень від бізнесу щодо тиску з боку правоохоронних органів, які використовують необґрунтовані кримінальні справи. Ці скарги підтверджуються офіційними даними Офісу Генерального прокурора, згідно з якими лише невелика частина кримінальних проваджень, відкритих проти платників податків, доходить до суду з обвинувальним актом.

Ці негативні тенденції чітко відображають результати діяльності БЕБу. Які факти можуть це підтвердити? Протягом дев'яти місяців 2024 року детективи БЕБу розслідували лише 256 кримінальних справ за статтею 191 КК України (привласнення, розкрадання або зловживання майном), з яких лише дві були направлені до суду з обвинувальним актом. Аналогічна ситуація спостерігається і за статтею 212 КК України (ухилення від сплати податків), де було розпочато 599 справ, але до суду з обвинувальним актом було передано лише 8. Таким чином, ефективність роботи БЕБу за першим випадком становила всього 0,78 %, а за другим - 3,17 %.

Висновок очевидний: хоча до суду з обвинувальним актом направляється зовсім мізерний відсоток таких справ, але усі вони "успішно" використовуються правоохоронними органами для тиску на бізнес. В рамках цих розслідувань правоохоронці роблять все, аби налякати бізнесменів: проводять обшуки, виїмки, допити, арештують рахунки та майно. Інколи справа доходить до затримання і навіть арештів службових осіб підприємств, або власників бізнесу.

Хто є ініціатором цього? Хто відповідальний за тиск на бізнес через застосування кримінальних справ?

Ключову роль у системі правосуддя відіграють прокурори, що спростовує усталений стереотип про "поганих поліціянтів" та "СБУшників", яких часто вважають основними винуватцями тиску на бізнес. Насправді, кожне порушення прав підприємців і громадян отримує погодження та легітимацію від процесуального керуючого прокурора. Найбільш серйозні дії, такі як обшуки, арешти рахунків і активів компанії, а також ухвалення запобіжних заходів, проходять через суддів, які здійснюють слідчий контроль. Хоча закон покладає на них відповідальність за забезпечення дотримання законності під час розслідування кримінальних справ, на жаль, у багатьох випадках вони просто виконують вимоги правоохоронців і прокурорів, стаючи своєрідним "інструментом" у їхніх руках.

Головною причиною такого стану речей є безкарність і безвідповідальність в першу чергу процесуальних керуючих прокурорів, хоча це не знімає відповідальності і з працівників інших правоохоронних і контролюючих органів. Оскільки ст. 372 Кримінального кодексу України, що передбачає покарання за умисне незаконне притягнення особи до відповідальності, фактично "мертва", тобто не працює, а за шкоду, спричинену протиправним тиском на бізнес, передбачена майнова відповідальність лише держави. Фактичні виконавці таких протиправних дій залишаються безкарними.

Які кроки вжити? Як перетворити звичний підхід?

Одним з ефективних механізмів впливу на правоохоронні органи може стати введення індивідуальної відповідальності для співробітників контролюючих та правоохоронних структур за збитки, завдані бізнесу внаслідок безпідставного тиску.

Крім того, у боротьбі з псевдо-правосуддям державі допоможуть такі кроки:

Йосип БУЧИНСЬКИЙ can be rephrased as: Йосиф БУЧИНСЬКИЙ