Протягом своєї історії Росія намагалася стерти українську мову з лиця землі. Відверті причини цього процесу неодноразово озвучувалися.

Екс-заступниця міністра оборони Ганна Маляр пояснила, чому російські сили настільки прагнуть витіснити українську мову.

У день, присвячений українській мові та писемності, я можу тільки підтвердити те, що завжди висловлювала публічно: наша мова є важливим елементом нашої безпеки.

Якби українська мова не відігравала такої важливої ролі у формуванні нашої нації та державних прагнень, ми б не спостерігали 58 спроб заборони її використання, які почалися ще в 1622 році і тривали до розпаду Радянського Союзу.

Проте українська мовна культура виявилася стійкою, оскільки жоден з наших завойовників не зміг стерти її з пам’яті народу.

Цар Михайло спалював українські Євангелія, а Петро І заборонив друкування книг українською мовою та вилучав українські тексти з церковних видань. Цю політику продовжили наступники — Петро ІІІ, Анна Іоанівна та Катерина ІІ, які всіляко унеможливлювали використання української мови в освіті, науці, професіях та релігійній практиці. У 1888 році Олександр ІІІ ще більше посилив репресії, заборонивши називати українських дітей традиційними українськими іменами.

Забороняли українську мову лише з однієї причини, яка відверто зазначена в указі Російського сенату 1908 року - "культурна та освітня діяльність в Україні може викликати наслідки, що загрожуватимуть спокою та безпеці Росії". Тобто, українців боялись, тому знищували головний національний фактор - мову.

Так само й Польський Сейм примусово вилучав українську мову з ділового та освітнього обігу на території Західної України, адже національна самоідентичність українців неминуче призводила до повстань, протестів та боротьби за власну державність.

У часи Радянського Союзу відбувалося найбільш жорстоке знищення української мови. Радянська влада відчувала великий страх перед українцями.

Починаючи з 30-х років арештовано та страчено до 80% української інтелігенції. У 1938-му посилюється русифікація за рішенням 14 з'їзду КПбУ, на державному рівні вступає в дію Постанова "Про обов'язкове вивчення російської мови в національних республіках".

У 1961 році в СРСР була введена політика об'єднання націй та завершального етапу русифікації всіх народів.

Крапку в знищенні української мови мала поставити в 1989 році Постанова Пленуму ЦК КПРС про єдину офіційну загальнодержавну мову СРСР - російську.

Та не судилося. Українська мова живе.