Роман Бочкала: Независимо от того, кто одержит победу за океаном, украинцам следует полагаться исключительно на собственные силы: урок Южной Кореи -- Блоги | OBOZ.UA

В настоящее время многие находятся в состоянии шока. Однако я сдержан в своих эмоциях относительно триумфа Трампа, воспринимая это как часть объективной действительности. Позвольте мне привести пример.

В 1953 году американские власти сообщили южным корейцам о необходимости подписания перемирия с будущей КНДР. Интересно, что мирное соглашение до сих пор не было достигнуто. В Сеуле в тот момент царила атмосфера скорби. Что же последовало далее? Республика Корея фактически утратила значительную часть своих территорий. Официально. Пхеньян же стал столицей, которую многие воспринимали как воплощение зла, и его дальнейшее существование казалось невероятной несправедливостью.

Следующий текст представлен на оригинальном языке.

Проте Південна Корея була змушена погодитися на це, оскільки на той час у неї не було потужної армії та розвиненої військової промисловості. Вона повністю покладалася на своїх партнерів.

І до речі. У Кореї тоді теж була жахлива корупція. І південнокорейська влада так само як і північна мала диктаторські замашки. Але з часом все змінилося. Минуло багато років і корейці усвідомили, що у вже далекому 53-му вони отримали головне - повноцінну державність. Та квиток у майбутнє. Яким ще треба було скористатися. І вони це зробили.

Сучасне покоління корейців півдня проти повернення північних територій. Така соціологія. Бо, на їх переконання, корейці-комуністи мають протилежні цінності і вони не хочуть разом з ними жити.

На запитання, що важливіше - земля чи люди - у корейців відповідь швидка - люди. На офіційному рівні Сеул не збирається відмовлятися від претензій на окуповані території. Прийде час і вони їх повернуть. Ось побачите. Переможе успішна модель. Династія Кімів паде.

У нас ситуація трохи інша. Україні як мінімум ще треба стати успішною:) І росія це не КНДР. Але ж і за КНДРом тоді стояв Китай та СРСР. Всі конфлікти різні і чимось схожі. Фінам теж було дуже боляче втрачати Карелію. Але фантомні болі пройшли, а Фінляндія стала мега успішною. Пройти через біль втрати територій зовсім не означає автоматично стати успішними в подальшому. Протилежних прикладів ще більше.

Необхідно бути готовими до ймовірних значних змін, до зрілого обговорення в суспільстві та усвідомити, що насправді ніхто не зобов'язаний нам нічим. Як і корейці, ми повинні покладатися лише на власні сили, незалежно від того, хто здобуде перемогу за океаном.