Роман Бабій: Легалізоване рейдерство в умовах війни. Які проблеми має законопроект №9549 – Блоги | OBOZ.UA

Здавалося б, що може бути недоброго в полегшенні процесу виділення земельних ділянок для розвитку цифрової інфраструктури? Це ж виглядає як позитивна та конструктивна ініціатива. Однак, є ризик, що хтось використає цю можливість для легалізації незаконного привласнення приватної власності без можливості оскаржити такі дії в суді, зазначає Роман Бабій для censor.net.

Відбувається це по вже опробуваній неодноразово схемі, коли в закон із гарною ідеєю і красивою назвою між першим та другим читанням пхають "шкурнякову" правку, яка повністю дискредитує і законопроект, і саму ідею, яка в ньому закладається. А потім кажуть: "Якщо ви за це не проголосуєте, то ви проти цієї гарної ідеї і проти того, щоб Україна вистояла у війні".

Ми з колегами вже давно звернули увагу на цікаве спостереження: чим привабливіша назва законопроекту, тим більше уваги слід приділити його змісту. Особливо це стосується поправок, що виникають перед другим читанням. Адже саме в цих "дрібницях" може ховатися справжня суть, що нерідко виявляється досить неприємною.

Що трапилося?

Голова земельного комітету, народний депутат Олександр Гайда, запропонував поправку до законопроекту №9549, яка дозволяє державі у період війни вилучати приватну та комунальну нерухомість через спрощену процедуру за рішенням Закарпатської обласної державної адміністрації, яке згодом затверджується Кабінетом Міністрів. Для майна, що буде вилучене, передбачена компенсація з державного бюджету, але вона може бути виплачена лише в майбутньому і за невизначених обставин.

Законодавча ініціатива передбачає реалізацію "пілотного проекту" виключно в Ужгородському районі Закарпаття. Для цього експериментального проекту в законі виділено окрему, досить об'ємну статтю.

Не маю наміру вдаватися в подробиці всього цього абсурду, який може отримати статус закону. Зосереджуся на "найцікавішому":

Вилучення нерухомого майна може здійснюватися з огляду на суспільні потреби, зокрема для стратегічних підприємств і транспортних шляхів. Хоча закон не уточнює конкретні причини такої необхідності, можна бути впевненим, що Закарпатська обласна державна адміністрація та Кабінет Міністрів знайдуть відповідні рішення. Адже саме ОДА займається визначенням цієї необхідності, а Кабмін її формально затверджує.

- Забрати можуть будь-яку нерухомість, в т.ч. і житлову (правда для житлової передбачається судова процедура).

- Якщо для "суспільної необхідності" потрібна лише частина ділянки, на такі дрібниці держава не розмінюється - забирати будуть всю ділянку. Тобто достатньо "обгрунтувати", що треба кілька соток ділянки, а забиратимуть ділянку площами декілька гектарів. І якщо вірити закону, це нормально.

На початку держава конфісковує нерухомість, а потім протягом шести місяців здійснює виплату встановленої суми (для житлової нерухомості спочатку виплачують кошти, а потім забирають майно). Однак це можливо лише за умови наявності коштів у бюджеті. Якщо ж їх недостатньо, вам доведеться звертатися до суду за компенсацією і ставати в довгий ряд кредиторів держави. Дуже зручно (для тих, хто проводить забір).

Власника нерухомості можна проінформувати про те, що Закарпатська ОДА виявила інтерес до його майна, за допомогою поштового повідомлення (при цьому не потрібно, щоб лист був отриманий адресатом) або ж через офіційні сайти регіональних медіа та ОДА.

По завершенню військового стану, ця конфіскована нерухомість, безумовно, не буде повернена власникам.

Ці положення залишаються в силі протягом періоду воєнних дій і протягом наступних двох років після їх завершення, однак не пізніше 1 січня 2027 року.

- І "вишенька на торті". Дії та рішення Закарпатської обласної державної адміністрації щодо вилучення нерухомості не підлягають оскарженню в судовому порядку! Це є явно незаконним, оскільки суперечить статті 55 Конституції, яка забезпечує громадянам право на судовий захист, і це право не може бути обмежене навіть в умовах воєнного стану.

Це можна було б охарактеризувати як легалізоване державне захоплення. Проте ситуація ще більш складна. Адже від рейдерських нападів можна знайти захист у судових інстанціях, тоді як власники нерухомості в Ужгородському районі Закарпаття виявляються беззахисними.

Які ще ризики пов'язані з цим?

Окрім, звичайно, порушення Основного Закону, який, на жаль, перебуває у стані "замороження", а також нехтування базовими правами на власність, що охороняються Конвенцією з прав людини та основоположних свобод?

Якщо цей "пілотний проект" буде реалізовано успішно, це може стати початком серйозних змін. Завтра можуть виникнути спроби впровадження подібних ініціатив у вашій місцевості. Де б не знаходились активи, які зацікавлять владу, їх можуть без особливих труднощів забрати, посилаючись на "суспільну потребу в умовах війни". І не виключено, що в подальшому це пошириться на всю територію України. Тих, хто висловлює незгоду, можуть звинувачувати у "поширенні російських наративів" та в небажанні підтримувати перемогу України у війні.

Ми разом з командою "Розумної політики" ініціювали подачу проектів блокуючих постанов щодо цього законопроекту. Наполягатимемо на скасуванні рішення, ухваленого Радою. Проте, враховуючи досвід минулих розглядів, прогнози не надто оптимістичні. Зазвичай у залі парламенту залишається лише кілька десятків депутатів, оскільки монобільшість не виявляє інтересу до їх ухвалення.

Є можливість, що Президент накладе вето на цей абсурдний законопроект. Маємо надію, що раціональне мислення візьме верх, хоч би цього разу.