Рохов: Діаспора Молдови ініціювала референдум про приєднання до Європейського Союзу 21 жовтня 2024 року
Парламент Молдови. Джерело: parlament.md
"Санду після підсумків першого туру не демонструє достатнього потенціалу."
20 жовтня в Молдові пройшли вибори президента, а також референдум, що стосувався приєднання до Європейського Союзу. Як ви вважаєте, яким був результат першого туру цих президентських виборів?
Ключова історія, що Мая Санду за результатами першого туру не має потенціалу. Вона зробила надзусилля, зібрала більше голосів, ніж попереднього разу. Тобто, в неї є суттєвий приріст, в неї безумовно перше місце, але проблема в тому, що немає інших, умовно центристських або правих політиків проєвропейського толку, які мали б якісь пристойні результати, які б виходили за межі 1%. Тобто немає когось, хто би мав достатню питому політичну вагу вийти до виборців і сказати: "шановні, ми розуміємо, що є великі прорахунки, можливо якісь кадрові невдалі рішення, десь невиконані завищені обіцянки тощо, але ми мусимо проголосувати за Маю Санду в другому турі". Немає такої людини, тому що фактично всі вони в маргінальній групі.
"На практиці Санду позбулася майже всього свого "ядра"."
А це провина Санду та її політтехнологів?
Так, 4 роки вони фактично анігілювали будь-що на правому центристському електоральному полі для того, щоб було відчуття, що є тільки Санду. Тобто, "Європа - це Санду, Санду - це Європа". Інших правоцентристів не існує. Але вже місцеві вибори минулого року показали, що фактично весь "центр" Санду втратила. Тобто їй потрібно було мати якихось союзників у центрального електорату, утилітаристів, які хочуть бачити в політиках інструмент вирішення своїх проблем. Щоби виборець розумів, що цей політик пропонує це рішення, як це рішення відіб'ється на якості його життя.
Мая Санду. Фото: facebook/maia.sandu
Українська громада в Молдові не пережила тих змін всередині, які відбулися серед українців в Україні.
Хотів би дізнатися більше про ситуацію з національними громадами, які проживають на території Молдови. Нещодавно "Європейська правда" опублікувала статтю під назвою "Від українців до гагаузів: хто та чому формує основу підтримки Кремля у Молдові". Чому так сталося, що ми всі тут підтримуємо євроінтеграцію, виходили на Майдан і боролися за цю ідею, а українці, які живуть в сусідній Молдові, мають протилежну позицію?
Мені здається, що ми живемо в полоні власних уявлень. Я пам'ятаю, що приблизно за рік перед Революцією Гідністю я був в Криму, заїжджав у кілька містечок і вбік до Керчі проїжджав села. У мене таке було відчуття, що ніби я потрапив в "машину часу". Назви всі радянські. І коли ти з кимось спілкуєшся про якісь речі, ставиш питання, ти не говориш з українцями, ти говориш із радянськими людьми. Українська громада в Молдові не пережила тих змін всередині, які відбулися серед українців в Україні.. Українці в Україні виборювали свободу, пройшли Майдани, набивали гулі, робили висновки, шукали інші інструменти, як ефективно здійснювати громадянський вплив. Всього цього не пережили українці в Молдові. Це з одного боку. А з іншого боку, вони є жертвами системної пропаганди, починаючи з 90-х, коли фактично Росія окупувала лівий берег - Придністров'я. Вона постійно займалась пропагандою, її місцеві "феодали" або гауляйтери, якщо говорити політично, які представляли інтереси на місцях, фактично побудували економічні патрональні мережі, де ти живеш добре, коли ти взаємодієш з ними. І фактично вони стали джерелом добробуту і можливостей для місцевого населення. Плюс питання пропаганди. Тобто, радянська людина, якій вигідно не сперечатися і не сваритися з місцевими феодалами, інкорпорована в систему, очевидно, що вона мислить так само. Тому очікувати від них якихось інших голосувань, як наприклад від українців до 14-го року в Криму і на Сході, дивно. Ми бачили, як там голосували українці. Така ж ситуація і з молдаванами українського походження.
Руслан Рохов. Изображение: uacrisis.org
"Другий тур - це завжди протестне голосування"
Попередньо бачимо, що до другого туру виходять Мая Санду і Олександр Стояногло. Він гагауз. Яке ставлення до цього в Молдові загалом? Адже в статті "Європейської правди" Сергій Сидоренко пише, що він чув такі міркування, що, мовляв, люди не готові, щоби країною керував гагауз. Але перевірити правдивість цього твердження на практиці не було можливості.
Зараз у нас є можливість наочно оцінити, наскільки ця інформація відповідає дійсності. Наприклад, колишня башканка Гагаузії Ірина Влах також здобула значну частину голосів і наразі посідає четверте місце з більш ніж 5%. Отже, можна стверджувати, що в цьому списку представлено двох гагаузів. Стояногло має близько 26%, а Влах — ще 5%, що в сумі перевищує 30% голосів, відданих гагаузами. Проте, варто зазначити, що гагаузи складають меншу частку серед громадян Республіки Молдова, тому голоси, які вони отримали, ймовірно, були віддані етнічними румунами та молдаванами, а не самими гагаузами. Я вважаю, що під час другого туру виборів основна увага буде приділена аналізу задоволеності чи незадоволеності громадян поточним курсом країни. Адже в другому турі голосування зазвичай відбувається не на підтримку конкретного кандидата, а, скоріше, проти іншого. Таким чином, голоси, які отримає Стояногло в другому турі, скоріше за все, будуть протестними, адже люди прийдуть голосувати не за нього, а проти Санду.
"Перший тур був представлений як вирішальна сутичка за Європу."
А додаткові голоси за Санду теж можуть бути?
Звичайно. Але тут є одна проблема. Цей перший тур фактично комунікувався як "фінальна битва за Європу", на яку прийшли всі. Тобто явка більша, ніж навіть 4 роки тому, коли були президентські вибори. Вони змогли мобілізувати більшу кількість. Але якщо ми дивимося на результати референдуму, де "за" внесення зміни до Конституції з декларуванням проєвропейського вектору проголосували понад 740 тисяч плюс-мінус, то Мая Санду отримала на 100 тисяч менше. Тобто 100 тисяч громадян Республіки Молдова, які хочуть рухатися в Європу, не хочуть рухатися в Європу з Маєю Санду.
Діаспора Молдови ініціювала референдум про приєднання країни до Європейського Союзу.
Чому ж молдавани не прагнуть інтегруватися в Європу? У чому полягає причина їхнього нерішучості?
По-перше, понад половина населення підтримує цю ідею. Тут важливу роль відіграла діаспора, яка активно включилася в цю ситуацію. Якщо ми виключимо приблизно 240 тисяч голосів (точні цифри стануть відомі після оголошення результатів) з виборчого округу за кордоном, то в межах країни референдум виявився невдалим. Більшість тих, хто взяв участь у голосуванні, висловилися проти закріплення цього механізму в Конституції. Це, безумовно, наслідок ефективної роботи Кремля, який проводив системну та потужну пропаганду в Молдові.
"Єдині, хто системно працюють у Молдові з молдаванами - це росіяни"
Які засоби зв'язку та інформаційного впливу залишив Кремль у Молдові?
По-перше, я став свідком того, як у поліційних відділах працівники слухають не просто проросійське радіо з Молдови, а саме російське радіо, яке висвітлює події, що відбуваються в Росії. Вони активно переглядають російські інформаційні канали та занурюються в російське новинне середовище. Це радіо з Москви транслює новини про ситуацію в Росії, і вони уважно слухають, обговорюючи те, що почули. Це свідчить про те, що вони сприймають інформацію з російської перспективи. Протягом усього цього часу, починаючи з весни, Росія послідовно комунікувала, що європейський вектор – це шлях до конфлікту з Москвою, ескалації напруженості і загрози війни в Молдові. Таким чином, вони систематично вивчають, ідентифікують "слабкі місця" та впливають на них. Отже, єдиними, хто насправді активно працює з молдаванами, є росіяни. Ні молдавани, ні українці, ні румуни не здійснюють такої цілеспрямованої роботи, як це робить Росія.
А наше посольство не працює?
А хто там наш посол? Я чув, що Данилова обіцяли направити.
"Новий улюбленець Кремля"
Які наслідки для України матиме такий результат виборів і референдуму в Молдові?
На мою думку, цей результат можна розглядати як своєрідний "контрастний душ". Я вже попереджав про можливі наслідки. Наші дослідження, проведені ще минулого року, показали, що у Санду немає шансів на перемогу в першому турі. Такі умови не існують, і вона не в змозі їх створити. Отже, за двох умов Санду програє у другому турі, а за інших – мала б вигравати. Серед тих кандидатів, які були актуальні на момент досліджень, зокрема Ігор Додон та Ренато Усатий, обидва мали певний рівень підтримки, але в Санду була перевага через їх високий антирейтинг. Це свідчить про те, що виборці не симпатизують ні їй, ні їм. В результаті, завдяки голосам діаспори, у неї завжди був шанс їх обійти. Однак, якщо з’являвся інший кандидат, наприклад, представник центристів, як мер столиці, або новий фаворит Кремля з лівого електорату, то це вже була особа з меншим антирейтингом. Так, вона не є широко відомою, що ускладнює її можливість потрапити в другий тур, адже її недостатньо знають. Але завдяки певним інструментам, зокрема висуненню Стояногло, а також публічній підтримці соціалістів і Додона, вона отримала можливість пройти в другий тур. Проте тепер антирейтинг її опонента нижчий, ніж у неї. Ця стратегія, яку ми назвали "новий фаворит Кремля", була презентована ще в березні в Києві. Ми тоді вже обговорювали, які кроки вживатиме Москва для досягнення перемоги в Молдові, а також запропонували контрзаходи, щоб цьому запобігти, зокрема, підкреслили важливість відкритої критики політиків з центристського та правого спектра.
Олександр Стояногло. Зображення з публічних джерел.
"Якщо Санду вдасться виграти, це стане справжнім дивом, як у біблійних оповідях."
Що очікувати у фінальному етапі виборів президента в Молдові?
У другому турі чекати треба перемогу Стояногло. Якщо переможе Санду, то це буде біблійне диво. Мій прогноз: Санду програє.
