Пішов з життя громадський активіст, колишній керівник франківського осередку КУН Левко Слюсар.

Сьогодні, 17 листопада 2024 року, світ втратив Левка Слюсара, видатного громадського й політичного діяча, який активно працював у складі обласної організації "РУХ". Протягом 1994-2005 років він очолював Івано-Франківську міську організацію Конгресу Українських Націоналістів.

Левко Слюсар з'явився на світ 14 січня 1934 року у селі Старі Скоморохи, що на Івано-Франківщині. Він і його дружина Меланія виростили двох дітей: доньку Любу та сина Володимира, який, на жаль, загинув у 1986 році в результаті трагічного випадку.

Через свою націоналістичну діяльність його родина зазнала репресій: батька засудили у 1948 році, а брат був арештований і страчений у 1951 році.

У 1952 році Левко і його мати були примусово відправлені до спецпоселення в Казахстан, але в 1954 році, після оголошення амністії, вони змогли повернутися до України.

Після здобуття незалежності України Левко активно долучився до громадського життя. Він ініціював проведення "Свята Героїв", організував міжнародний турнір з дзюдо на честь Степана Бандери та започаткував щорічний конкурс на найкращий патріотичний твір. Крім того, він займався патріотичним вихованням військових і був удостоєний численних нагород за свою діяльність.

У період з 1996 по 2004 рік Левко Слюсар займав посаду члена обласної призовної комісії, де відповідав за організацію призову в Івано-Франківському міськкомісаріаті. Крім того, він виступив ініціатором заснування громадсько-політичного об'єднання "Україна", яке об'єднало декілька політичних партій та суспільних організацій.

У 2001 році його визнали "Людиною десятиліття" в номінації "Політик десятиліття". Левко Слюсар залишив значний слід у розвитку націоналістичного руху в Україні та отримав численні нагороди за свою діяльність.