Не лише голоси. Як непомітні деталі можуть істотно змінити підсумки виборів у США.
Прізвище і долю нового президента США визначать не лише голоси виборців, але й деталі, на які мало хто звертає увагу. Gazeta.ua розповідає про них.
День голосування 5 листопада на президентських виборах у США не є аж таким визначальним, як у країнах, де для волевиявлення визначено конкретну дату. Для громадян США це навіть не останній день, коли можна проголосувати, бо у деяких штатах можна відправити бюлетень поштою й після 5 листопада.
Отже, первинні аналітичні висновки формуються за кілька днів до фінального голосування, тоді як остаточні результати з'являються значно пізніше.
На даний момент, згідно з інформацією CNN, більше 78 мільйонів американців проголосували в 47 штатах та окрузі Колумбія. Який відсоток це становить від усіх виборців, наразі невідомо, оскільки ці дані підраховуються лише після завершення виборчого процесу. Загальна чисельність населення США складає приблизно 337 мільйонів осіб, і прогнозується, що між 150 і 244 мільйонами з них візьмуть участь у голосуванні.
70% відсотків з тих громадян, котрі на цих виборах проголосувати дочасно, зробили це поштою. Рекорд був на виборах 2020 року. Тоді понад 110 мільйонів американців проголосували раніше встановленої дати голосування.
У кожному штаті існують свої власні норми щодо голосування, включаючи й процедури голосування поштою. У 2020 році велика кількість бюлетенів, надісланих поштою, була отримана із затримкою через технічні неполадки, і саме ці голоси стали вирішальними для перемоги Джо Байдена.
Цей термін використовується для опису штатів, що підтримують демократичні та республіканські ідеї. До групи, що відстоює демократичні цінності, входять Пенсильванія, Мічиган та Вісконсін. У свою чергу, республіканські голоси традиційно отримують Аризона, Північна Кароліна та Джорджія.
Проте на виборах 2020 року "Сонячний пояс" зазнав змін, коли "республіканські" штати Аризона, Джорджія та Невада віддали свої голоси на користь демократа Джо Байдена. У зв'язку з цим, у 2024 році Дональд Трамп зосередив свої зусилля на "відновленні" цих штатів у складі "Сонячного поясу". З іншого боку, у 2016 році штати "Синьої стіни" — Пенсильванія, Мічиган і Вісконсин — підтримали республіканця Дональда Трампа.
У 2024 році основне питання полягає в тому, хто з суперників зможе похитнути "Синю стіну" або "Сонячний пояс". Агітація ведеться в "хитких" штатах, які відрізняються непостійністю у своїх виборчих вподобаннях. Голоси з цих регіонів здатні суттєво вплинути на результат виборів. На сьогоднішній день експерти радять зосередитися на виборах у Північній Кароліні (де Трамп здобув перемогу у 2016 році), Пенсильванії, Арізоні, Мічигані, Неваді та Вісконсині. Проте не виключені й несподівані повороти подій.
На відміну від президентських виборів в Україні, де переможцем стає кандидат, який отримує найбільшу кількість голосів, американська система є значно більш заплутаною, навіть для самих американців. Вона ж, своєю чергою, може приготувати чимало несподіванок.
Так, кандидати від Демократичної партії Альберт Гор у 2000 році та Хілларі Клінтон у 2016 році отримали більше голосів виборців, але в результаті до Білого дому потрапили Джордж Буш-молодший і Дональд Трамп. Гор обійшов Буша-молодшого більш ніж на пів мільйона голосів, проте Верховний суд США скасував рішення суду Флориди про повторний підрахунок голосів. Хілларі Клінтон також отримала майже на 3 мільйони голосів більше, ніж Трамп.
"Темною конячкою" у цьому контексті виступає Колегія виборників. Коли громадяни США обирають президента, вони також голосують за виборників, які представляють позиції своїх штатів (списки виборників пов'язані з кандидатами). Загальна кількість виборників становить 538, і їх представництво від кожного штату визначається пропорційно до площі та кількості населення. Для того, щоб стати президентом, кандидатові потрібно отримати щонайменше 270 голосів виборників. Це свідчитиме про те, що більшість штатів підтримує певного політика на цій важливій посаді. Хоча традиційно виборники з конкретного штату голосують за переможця виборів, це не є обов'язковим. Наприклад, штати Мен та Небраска мають право не дотримуватися цього неписаного правила.
У 2016 році Дональд Трамп, подібно до чотирьох своїх попередників, здобув перемогу завдяки системі Колегії виборників.
Цього року голосування Колегії виборників відбудеться 17 грудня, а остаточні результати будуть затверджені Конгресом 6 січня 2025 року.
Якщо Колегія виборників розділиться порівну, то обрання президента відбувається за рішенням Конгресу, а віце-президента затверджує Сенат. Така ситуація мала місце в 1800 році.
Не менш складний у США і підрахунок голосів: кожен штат має свої методики, тому перші результати часто вводять в оману. Тимчасове лідерство республіканців називають "червоним міражем", котрий швидко вивітрюється "блакитним сяйвом" - тріумфом демократів. Технічно ефекти пояснюються швидшим підрахунком голосів у невеликих округах у сільській місцевості, де симпатизують республіканцям.
Схожа ситуація спостерігалася під час другого туру президентських виборів у Молдові, що відбувся 3 листопада 2024 року. До півночі на чолі змагання перебував Олександр Стояногло, але вже зранку, після підрахунку голосів на закордонних дільницях, лідерство перейшло до Майї Санду. Остаточні результати голосування в США, включаючи можливі перерахунки, мають бути оприлюднені до 11 грудня 2024 року.
До ХХІ століття для президентських кампаній у США не був характерним маленький розрив між першим і другим кандидатами. Але кампанії 2000, 2016 і 2020 років показали, що конкуренти приходять до фінішу з різницею у кілька десятків тисяч голосів.
Виборча кампанія 2024 року не відрізняється від попередніх: за даними багатьох опитувань, Трамп і Гарріс мають невелику різницю в 1-3% у різних штатах.
Невелика різниця в голосах між кандидатами може призвести до необхідності перерахунку голосів, оскільки результати можуть бути як на користь, так і на шкоду. На цей момент вже зафіксовано понад 100 скарг і позовів щодо можливих порушень у процесі голосування, які були подані до 5 листопада.
Цікаво відзначити, що в 1876 році результат виборів визначив всього лише один голос! Перемогу здобув Резерфорд Хейз, обійшовши Семюела Тілдена.
Американцям у листопаді 2024 року доведеться ще не раз заповнювати бюлетені, бо паралельно із президентськими перегонами відбудуться вибори 435 конгресменів до Палати представників, 34 зі 100 сенаторів і губернаторів 11 штатів. Кількість виборів до законодавчих зборів штатів, муніципалітетів, на муніципальні посади точно не називають й самі американці, - таких виборів тисячі.
Найбільше напруження спостерігається у змаганнях за Конгрес та Сенат. У Палаті представників, згідно з попередніми прогнозами, республіканці та демократи змагаються за 4 голоси, які можуть визначити, хто здобуде більшість. Яскравим прикладом цього є боротьба в 7-му окрузі штату Вірджинія, де республіканець Дерік Андерсон та демократ Юджин Віндман, обидва юристи і ветерани, намагаються перемогти. У разі успіху республіканців у Конгресі, демократи мають намір компенсувати це в Сенаті, зосередившись на кандидатах у Техасі та Небрасці, а також спробувати виграти в Західній Вірджинії, Огайо та Флориді. Особливою ареною боротьби стане Пенсильванія, яку республіканці прагнуть "перетягнути" до своїх кандидатів у Сенат разом із Мічиганом і Вісконсином.
Щодо губернаторських виборів, їхні витрати наближуються до витрат на президентські вибори, подібно до виборів до Сенату та Конгресу. Вперше з 2017 року всі нинішні губернатори-демократи не братимуть участі у повторних виборах. На листопад 2024 року демократи контролюють 23 губернаторства (додатково 3 території та Федеральний округ Колумбія), тоді як республіканці мають 27 губернаторів.
Хоча 5 листопада основна увага прикута до Дональда Трампа та Камали Гарріс, в реальності у виборчих перегонах бере участь ще безліч інших кандидатів.
1. Від Лібертаріанської партії представляють Чейз Олівер та Майк тер Маат. Олівер, який раніше брав участь у виборах до Сенату у 2022 році, є активним захисником прав ЛГБТ-спільноти. Тер Маат - фахівець в галузі економіки.
2. Від Партії зелених висувається Джилл Стайн, лікар за професією, яка вже двічі претендувала на президентську посаду у 2012 та 2016 роках. Її партнером у гонці за віце-президентство стане Бутч Вер, вчений з Каліфорнії.
3. Представник Американської партії солідарності - керівник музею лицарів Колумба, Пітер Сонскі.
4. Від Конституційної партії - активіст Рендал Террі, "вічний кандидат" і скандальний противник абортів.
Конституційна партія штатів Невада і Юта висунула активіста Джоела Скоузена на пост президента, тоді як Партія заборони підтримала підприємця Майкла Вуда. У лавах лівих партій також є кілька кандидатів: політична активістка Клаудіа де ла Крус представляє Партію соціалізму та звільнення, письменник Джозеф Кішор балотується від Соціалістичної партії рівності США, а керівник некомерційної організації Білл Стодден виступає від Соцпартії США. Соціалістична робітнича партія США висунула на президентську посаду готельну працівницю Рашель Фрут. Окрім цього, Партія схвального голосування виставила політика Блейка Х'юбера у кандидати на пост президента.
Вони включені до бюлетенів, але не у кожному штаті. Серед них також міг бути вчитель школи або ветеран "Буквально Хто Завгодно" (Literally Anybody Else), який змінив своє ім'я та прізвище, щоб взяти участь у виборах, але не зібрав достатньо підписів для підтримки своєї кандидатури.
