"Історія створюється на наших очах," — зазначила українська журналістка Радіо Свобода, яка отримала міжнародну нагороду у Вашингтоні.

Три журналісти-розслідувачі були удостоєні міжнародних премій за свою відвагу та якісні репортажі.

Цього тижня у Вашингтоні відбулася церемонія, присвячена діяльності репортерів з різних країн: Валерії Єгошиної з України, Джон-Аллана Наму з Кенії та Рани Саббаг з Йорданії.

Єгошина та Наму були нагороджені міжнародною журналістською премією ICFJ Knight від глобальної медіа-мережі Міжнародного центру журналістів або ICFJ. Саббаг був нагороджений нагородою ICFJ Knight Trailblazer.

"Від корупційних схем до військових злочинів, їхня визначна журналістика сприяла підвищенню відповідальності та впровадженню змін," – зазначила президент ICFJ Шерон Мошаві у своїй заяві.

Українська журналістка Валерія Єгошина, яка працює як репортерка в "Схемах" — проекті корпорації Радіо Свобода, що тісно співпрацює з Голосом Америки, отримала нагороду за свій "вражаючий, креативний, продуманий та інноваційний" репортаж, зазначив суддя ICFJ Саймон Робінсон у своїй заяві.

"Я дуже рада цій нагороді", - сказала Єгошина в інтерв'ю журналістам Голосу Америки Джоселін Мінц та Крістіні Кайседо Сміт. - Я також певною мірою пишаюся тим, що я друга українка, яка отримала цю нагороду".

Єгошина повідомляє з "деокупованих зон" -- міст в Україні, які межують або знаходяться дуже близько до контрольованих Росією територій. Там вона бере інтерв'ю у тих, хто пережив напад, і розкопує зруйновані будівлі.

Єгошина приєдналася до команди "Схем" перед повномасштабним вторгненням Росії та зосередилася насамперед на репортажах про корупцію. Але тепер вона займається розслідуванням воєнних злочинів.

"На початку вторгнення ми були в розгубленості і не знали, як діяти, але вирішили продовжувати працювати без жодних зупинок," - поділилася вона в інтерв'ю для Голосу Америки.

Уміння учасників команди проводити журналістські розслідування дозволяє їм знаходити та публікувати дані про території, які підпадають під окупацію. Іноді це стосується деталей бесід між російськими військовими та їхніми близькими.

Вона разом зі своєю командою провела аналіз супутникових зображень, аби виявити місця масових поховань у місті Маріуполь, Україна.

У результаті російської облоги українського міста тисячі людей загинули, а інші були вимушені його покинути.

Робота часто може бути небезпечною. За даними ICFJ, журналісти "Схем" зазнали прослуховування та переслідувань в інтернеті в результаті своїх розслідувань.

Проте Єгошина зазначила, що діяльність журналіста-розслідувача надає їй можливість продемонструвати світу, що чиниться в Україні.

"Вкрай важливо здійснювати репортажі з районів бойових дій, адже ми коригуємо історичні події та передаємо правду не лише українцям, але й людям за межами країни, -- зазначила вона в інтерв'ю 'Голосу Америки'. -- Історія твориться на наших очах."

Для Рани Саббаг ця відзнака є найзначнішим досягненням у її професійному шляху.

Будучи співзасновницею Arab Reporters for Investigative Journalism і старшою редакторкою у регіоні Близького Сходу в рамках проєкту звітності про організовану злочинність і корупцію, Саббаг понад 40 років працювала журналісткою на Близькому Сході.

Вона славиться своєю відданістю захисту свободи висловлювань та розвитку відповідальної журналістики, зокрема у питаннях прав людини та гендерної рівності.

Саббаг стала жертвою численних кібератак. Протягом останніх трьох років її телефон шість разів піддавався зараженню програмою Pegasus, яка була розроблена ізраїльською компанією та продається урядам для стеження. Її кар'єра в журналістиці також негативно вплинула на її здоров'я та особисті стосунки.

Вона відзначила, що вона і колеги-журналісти в цьому регіоні часто піддаються тиску з боку "надзвичайно суворої політичної системи, здатної карати будь-кого".

Проте, за її власними словами, репортаж є її життєвим покликанням. Мати прищепила їй принцип завжди підтримувати тих, хто вразливий, і ця цінність стала орієнтиром у її журналістській діяльності.

"Мені здається, що я даю голос безголосим, і я говорю про людей, яких повністю ігнорують, і я викриваю корупцію, яка роз'їдає коріння наших суспільств на Близькому Сході", - сказала Саббаг Голосу Америки.

Вона цінує реальні наслідки її репортажів. Кожного разу, коли вона публікує розслідування, за її словами, "щось відбувається на краще".

З об'єднанням "Арабські репортери для журналістських розслідувань" вона досліджувала випадки недбалості та жорстокого поводження в приватних будинках для дітей з обмеженими можливостями. Після публікації статті йорданський король відвідав ці будинки та закрив їх, розповіла Саббаг Голосу Америки.

"Це доводить мені, що чотири десятки років мого життя не пройшли даремно, що я мала сміливість йти на значні ризики, іноді на свій власний кошт, -- зазначила вона. -- Проте в результаті я отримала неймовірну можливість зустріти людей, з якими б інакше не перетнулася."

Третій лауреат Наму також розповідає про порушення прав людини та корупцію, зокрема про розслідування хабарництва між міськими інспекторами та злочинними угрупованнями в Кенії.

Для Наму, який є співавтором та редакційним директором проекту "Африка без цензури" (Africa Uncensored), ця нагорода відзначає його 20-річний внесок у журналістську діяльність.

Наму сподівається, що його репортажі допоможуть розвіяти думку про те, що Глобальний Південь відключений від решти світу, сказав він Голосу Америки. Він сказав, що історії, які починаються в Африці, можуть мати наслідки для всього світу.

"Не існує [універсальної] Півночі або Півдня", -- зазначив він у розмові з Голосом Америки. "Люди — це просто люди, і наші історії повинні бути взаємозалежними та сприйматися саме так."

Нам довелося зіткнутися з численними судовими справами через його діяльність у рамках проєкту "Африка без цензури", проте він вважає, що бути журналістом у Кенії простіше, оскільки демократія там є більш стабільною в порівнянні з деякими іншими державами континенту.

Проте існує одна загальна тенденція, яку він помітив: спотворена інформація та дезінформація в політичних суперечках формують ризикове середовище для журналістів.

"В останні часи я і моя організація стали об'єктами численних скоординованих фальшивих новин та дезінформаційних кампаній", -- зізнався він у коментарі для Голосу Америки.

З'явилися неправдиві твердження про те, що "Африка без цензури" отримала кошти з метою спричинення соціальних заворушень. Як зазначив спікер, ця дезінформація перетворила організацію на ціль для критики з боку кенійського суспільства.