Геологи пояснили, чи залишиться Еверест найвищою горою на планеті назавжди.
Вражаючі висоти Гімалаїв виникли внаслідок неповторного сплетення геологічних факторів.
Гора Еверест вважається найвищою точкою на планеті, якщо брати до уваги висоту над рівнем моря. Проте, чи зможе вона зберегти цей статус на всі часи?
Для того щоб дати відповідь на це питання, спочатку необхідно розібратися в процесах формування гір і в тому, як гора Еверест та інші вершини Гімалаїв досягли своїх вражаючих висот. Одним із способів, яким виникають високі гори, є колізія двох тектонічних плит, як зазначає видання Live Science.
Згідно з висловлюванням геолога Роба Батлера з Університету Абердіна в Шотландії, висота гір, що виникають внаслідок таких зіткнень, залежить від численних чинників. Серед них варто виділити товщину земної кори, що визначається як інтенсивністю, так і тривалістю тектонічних процесів, а також температуру кори, яка, у свою чергу, пов'язана з її віком.
"Розглядайте кору не як жорстку субстанцію, а як в'язку рідину, подібно до кленового сиропу", - зазначив Батлер. Як і в'язкий кленовий сироп, охолоджена кора має більшу в'язкість, що робить її більш міцною. Внаслідок цього, товста холодна кора здатна формувати вищі гори у порівнянні з тонкою, теплою."
Окрім товщини та температури земної кори, ключовим чинником, що впливає на висоту та розвиток гір, є ерозійні процеси. "Завдяки надзвичайній ефективності ерозії, [Гімалаї] є однією з найшвидше зростаючих гірських систем на Землі", - зазначив Батлер. Це явище пов'язане з принципом, відомим як ізостазія.
Отже, чим більше матеріалу видаляється з гірської місцевості – будь то через вплив річок, льодовиків або ж через інтенсивні дощі та зсуви, тим вище можуть зростати навколишні гори. Наприклад, дослідження, проведене у 2024 році, виявило, що швидка ерозія річкової системи на відстані понад 72 км від вершини Еверест сприяла її підвищенню на 15-50 метрів протягом останніх 89 тисяч років.
Ерозія, хоча й сприяє формуванню гір, водночас грає роль у їхньому зменшенні, пояснив Метью Фокс, геолог з Університетського коледжу Лондона та співавтор дослідження. "Чи підвищуються, чи зменшуються гори, залежить від співвідношення між темпами ерозії та підйому", - зазначив Фокс. Якщо підйом відбувається швидше, гора продовжує рости. Натомість, якщо ерозія превалює, гора поступово зменшується.
Деякі вчені припустили, що Нангапарбат, один із сусідів Евересту в Гімалаях і дев'ята за висотою гора на Землі, зростає досить швидко, щоб одного разу обігнати Еверест за висотою. Однак Батлер і Фокс сумніваються, що це станеться. Хоча Нангапарбат зростає швидше за Еверест через швидку ерозію, вона також швидше руйнується через інтенсивність мусонів у цій області. Навпаки, Еверест росте і руйнується повільніше, залишаючись на доволі постійній висоті у 2000 футів (610 м) вище Нангапарбат.
Проте Батлер не виключає, що в майбутньому якась інша гора в Гімалаях може стати найвищою. Він зазначив, що погодні умови можуть змінюватися з часом, що призведе до змін у темпах зростання вершини. "Тектонічні процеси в Гімалаях триватимуть ще приблизно 10 мільйонів років", - додав Батлер.
Однак Батлер переконаний, що навряд чи з'явиться гора, яка перевищить Еверест за висотою. Гімалаї мають унікальні умови; їх формування стало наслідком потужного і тривалого зіткнення з холодною корою, а також високої швидкості ерозії, спричиненої мусонами.
