Чому Путін не звертає уваги на російський кордон: огляд пропагандистських матеріалів за 11-13 жовтня 2024 року.
БРІКС "обережно реагує" на пропозиції Російської Федерації.
Одеса страждає від "визволителів".
На початку цього року загарбники знову підняли тему "російської Одеси" і перейшли до активних дій. Лише за останній тиждень Росія практично щоденно здійснювала ракетні обстріли цього міста. Зокрема, внаслідок атаки, що сталася в ніч на 11 жовтня, в Одесі загинули четверо людей.
Варто зазначити, що, на жаль, жовтень може перевищити вересень за числом загиблих цивільних українців. Вересень вже встановив невтішний "рекорд" жертв серед мирного населення України у 2024 році, згідно з інформацією Моніторингової місії ООН. У щомісячній доповіді ООН вказується, що 46% загиблих становлять літні особи старше 60 років. Крім того, дев'ятеро дітей загинули, а 76 отримали поранення.
Згідно з доповіддю, щонайменше 30 нападів пошкодили або знищили об'єкти енергетичної інфраструктури. Поблизу лінії фронту значну частину втрат завдавали атаки з використанням БПЛА. У Херсонської області половина жертв серед цивільного населення була спричинена саме атаками російсько-іранських дронів, зібраних руками африканок.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що протягом цього тижня російські війська використали близько 900 крилатих авіаційних бомб, понад 40 ракет і 400 ударних безпілотників різних моделей у атаках на Україну.
Згідно з даними місцевих адміністрацій, внаслідок п'яти свіжих нападів на території Одещини загинули 14 цивільних, а 28 отримали травми. На думку росіян, єдиним способом підтвердити їхні слова про те, що "Одеса - це російське місто, де мешкають наші люди", стали руйнування та вбивства мешканців Одеси.
Які висновки можна зробити з "обережної" реакції Кремля на події в Курську?
"Росія відновить усе, що зруйновано в нових і прикордонних регіонах", -- пообіцяв Путін. Власне, це єдине, що вдалося знайти в офіційному сегменті російського медіапростору стосовно подій на "прикордонні" РФ. І саме це свідчить про вельми специфічну реакцію Путіна на "ситуацію в Курській області".
На думку політологині Катерини Шульман, суб'єктність Росії в істині зводиться до особистості Путіна. Саме це може пояснити, чому реакція Кремля на події в Курщині є настільки "поміркованою", аж до її повної відсутності.
"Яскравий прояв -- термін-паразит "прикордоння", що має на меті відокремити "нормальні спокійні місця" від далеких країв, де й "відбувається ситуація", -- пояснює Шульман. -- Справді, з точки зору політичної географії для авторитарної влади головне -- це Москва і московська агломерація, а також ті регіони, з яких надходять вуглеводні -- їжа, системи, які утворюють її плоть і мускулатуру. Метою авторитарної влади є самозбереження. Те, що їй безпосередньо не загрожує, -- вторинне".
Як "воєнкори" стали "воєнкоргі"
З-поміж напівофіційних джерел про "ситуацію в Курській області" висловився "воєнкор" Сладков: "На мою пересічну думку, тривог і оголошень про небезпеку в Курську стало явно менше. Принаймні, гуде не так, як ще місяць тому".
НАСПРАВДІ, це абсолютно не корелює зі щоденними доповідями МО РФ на кшталт: "Протягом минулої ночі черговими засобами ППО знищено 13 БПЛА літакового типу. По шість БПЛА знищено над Бєлгородською та Курською і один -- над територією Брянської областей".
Крім того, "воєнкори", які раніше сприймалися як справжнє джерело правди на фоні нудних і самовпевнених заяв Конашенкова та Шойгу, насправді перетворюються на "польовий" додаток до Міністерства оборони Росії.
Цю інформацію вже активно обговорюють і самі "воєнкори", які працюють у відомих пропагандистських медіа. Наприклад, журналіст Філатов з RT поділився своїми спостереженнями щодо відбору "воєнкорів на СВО": "Трохи розкрию завісу. Туди запрошують представників медіааристократії, тобто великих медіахолдингів. Кожен з них надсилає одного-двох своїх "воєнкорів". Використав лапки, адже "воєнкори" з таких холдингів навіть не наближалися далі за межі їдальні в готелі Донецька...".
"Деякі воєнкоргі реально намагаються розповісти правду, але йдуть по неї до тих, хто жене звіти нагору, а оскільки воєнкоргі або бояться бою, або нічого в цьому не розуміють, то їм будь-яка лажа у вуха -- і є "окопною правдою", -- підсумовує Філатов.
Чому БРІКС "обережно реагує" на пропозиції Російської Федерації.
У Москві напередодні саміту БРІКС в Казані відбулася зустріч міністрів фінансів країн-членів об'єднання. На ньому Москва презентувала розроблену Росією власну міжнародну платіжну систему (BRICS Bridge), котра мала б стати альтернативою наявній. "БРІКС працює над створенням транскордонної платіжної інфраструктури, депозитарної системи і своєї перестрахувальної компанії", -- заявив міністр фінансів РФ Силуанов.
Власне, міністри та керівники Центральних банків провідних країн БРІКС – Китаю, Індії та Південної Африки – вирішили не брати участі у цій презентації в Москві. З китайської сторони участь у заході взяли заступник міністра фінансів Ляо Мін і заступник голови Центрального банку Чаннен Сюань, в той час як Індію представляв секретар Мінфіну з економічних питань Аджай Сет.
Однак, як зазначив Силуанов, "вони підійшли до наших пропозицій надзвичайно обережно". Він пояснив, що це зумовлено тим, що "інші держави не підпадають під західні санкції, тому їм не заважають зовнішні обмеження у фінансових операціях".
Отже, відповідь на питання "Навіщо Росія так носиться з БРІКС" на поверхні - щоб хоч якось надати собі значущості в умовах світової ізоляції. (Про що свідчать й поїздки Путіна до Монголії та Туркменістану). Власне, крім Росії через її статус світового вигнанця, всі інші члени цього клубу за інтересами ставляться до БРІКС досить спокійно. І слова Силуанова свідчать про це.
З огляду на те, що США масштабно працюють над дедоларизацією Росії, її побоювання з цього приводу цілком зрозумілі. Але сподівання Кремля на допомогу з боку Індії, Бразилії, Китаю чи ПАР, як бачимо, марні. Не кажучи вже про Кубу, Сирію, чи хто там ще подав заявки на вступ до БРІКС.
