Що принесе 2025 рік: The Economist представив десятку ключових тем, які варто відстежувати, а також випустив нову обкладинку з ребусом.

Один із висновків 2024 року, згідно з інформацією з видання, полягає в тому, що слід бути готовими до найбільш несподіваних подій.

"Рік, що обіцяє вражаючий рівень змін і непередбачуваності" -- журнал The Economist презентував свіжу обкладинку-ребус, випустивши аналіз ключових тем, які слід відстежувати у 2025 році.

Здається доречним, що ООН оголосила 2025-й роком квантової науки й технологій, бо, подібно до кота Шредінгера, який (у мисленнєвому експерименті в контексті квантової механіки) був одночасно і живим, і мертвим у коробці, 2025 рік "витає" у двох дуже різних станах, визначених результатом виборів в Америці. Тепер, коли Штати обрали нового президента, світ знає, на який 2025 рік чекати: на той, у якому Дональд Трамп повернеться до Білого дому.

Наслідки переконливої перемоги Трампа на виборах у США вплинуть на все - від імміграції та оборони до економіки й торгівлі. Його політика "Америка понад усе" змусить як друзів, так і ворогів Штатів поставити під сумнів міцність американських альянсів. Це може призвести до геополітичних перегрупувань, посилення напруженості і навіть розповсюдження ядерної зброї.

У цілому, провідні політичні сили зазнали значних невдач під час безпрецедентної серії виборів 2024 року. Деякі з них зазнали поразки (як, наприклад, у США та Великій Британії), в той час як інші були змушені укладати коаліційні угоди (як у Індії та Південноафриканській Республіці).

Тож 2025-й буде роком очікувань. Чи зможуть нові лідери виконати те, що обіцяли? Чи змінять свої підходи лідери, які зазнали поразки? Якщо ні, то можуть початися заворушення.

Трамп може стимулювати Україну до укладення угоди з Росією, а також надати більшу свободу дій Ізраїлю в Газі та Лівані. Зміни у зовнішній політиці США та зростаючий скептицизм щодо їхньої ролі у світових справах можуть заохочувати "квартет хаосу" - Китай, Росію, Іран і КНДР - до створення нових проблем і провокувати активнішу участь регіональних держав, як це видно в Судані, який перебуває в кризі. При цьому залишається під питанням, чи готова Америка виступити проти Китаю у конфлікті навколо Тайваню або в Південно-Китайському морі.

Конкуренція між США та Китаєм буде проявлятися у вигляді торгової війни, оскільки Трамп має намір впровадити нові обмеження та підвищити митні ставки, які також торкнуться американських союзників. У відповідь на зростаючий протекціонізм китайські компанії активно розширюватимуть свою присутність за кордоном, аби обійти торгові перешкоди та знайти нові ринки на Глобальному Півдні. Це є яскравим прикладом "відокремлення" від Пекіна: китайські компанії, що відкривають виробництва від Мексики до Угорщини, мають свої власні амбіційні плани.

Китайський уряд активно стимулює швидкий розвиток експорту сонячних панелей, акумуляторних систем і електромобілів, намагаючись компенсувати уповільнення внутрішньої економіки. Це призвело до стрімкого зростання сектора чистих технологій, де Китай займає лідируючі позиції, впроваджуючи інноваційні рішення у вигляді сонячних панелей та енергетичних мережевих накопичувачів. Очікується, що обсяги виробництва перевищать всі прогнози. Незабаром світ дізнається, чи досягли глобальні викиди вуглецю свого максимуму.

Центральні банкіри розвинених країн радіють успішній боротьбі з інфляцією. Однак перед західними економіками виникає новий виклик: необхідність зменшення бюджетного дефіциту шляхом підвищення податків, скорочення витрат або стимулювання економічного зростання. Багато країн, можливо, також будуть змушені збільшити витрати на оборону. Це створює складний економічний вибір. У США політика Трампа може ускладнити ситуацію: високі імпортні тарифи ризикують уповільнити зростання та знову спровокувати інфляційні процеси.

Америка нещодавно обрала свого найстаршого президента в історії. Лідери світу все більше звертають увагу на проблему віку, разом з населенням, яке також "сивіє". Очікується, що ця ситуація спровокує нові дискусії про вікові обмеження для керівників держав. У той же час, Китай активно шукає економічні можливості в умовах "старіючого світу". На Близькому Сході, навпаки, спостерігається стрімке зростання чисельності молоді, яке в поєднанні з браком робочих місць може призвести до соціальної нестабільності.

Це найбільша бізнес-авантюра в історії: понад $1 трлн інвестують у дата-центри для штучного інтелекту (ШІ), хоча компанії досі не мають чітких уявлень про його використання, а рівень впровадження залишає бажати кращого (однак багато співробітників можуть таємно використовувати ШІ). Чи витримають нерви інвесторів, чи ж ШІ покаже свою справжню цінність, коли технології стануть більш потужними та почнуть з'являтися лікарські засоби, розроблені з допомогою штучного інтелекту?

Глобальні міграційні процеси людей, а не лише товарів, стикаються з численними викликами, які продовжують наростати. Військові конфлікти негативно впливають на функціонування міжнародної авіації. Європейські країни запроваджують нові прикордонні перевірки, ставлячи під загрозу принципи "безкордонного" Шенгену, який вже зазнає суттєвих змін. Хоча реакція на "надмірний туризм" може ослабнути у 2025 році, обмеження, введені в багатьох містах, від Амстердама до Венеції, залишаться в силі.

Замахи на вбивство, вибухи рацій і гігантські ракети, захоплені "паличками", - один з уроків 2024 року полягає в тому, що потрібно очікувати немислимого, зазначає видання.

Глобальний вибір Америки: як і писало видання, виборці в США винесли свій "вердикт" колишньому президенту Дональду Трампу й наслідки цього обіцяють стати глобальними, зачіпаючи все - від кліматичної політики до військової підтримки України.

The Economist прогнозував, що результат міг звестися до вибору кількох десятків тисяч виборців у кількох хитких штатах -- Трамп, однак, здобув переконливу перемогу й виграв усі "хиткі штати".

Журнал також зазначив, що Європейському Союзу слід підвищити рівень підтримки Україні, водночас забезпечуючи себе від потенційних ризиків, пов'язаних із можливим поверненням Трампа до президентства, що може призвести до зупинки допомоги.

Також в публікації зазначалося, що не всі вибори в світі будуть проходити вільно і справедливо. У контексті фальсифікацій на виборах у Росії, доля диктатора Владіміра Путіна дійсно "залежить" більше від голосування американських виборців, аніж від голосів самих росіян.

Конфлікт на Близькому Сході: атака ХАМАС на Ізраїль та реакція Ізраїлю суттєво змінили ситуацію в регіоні, в той час як для США це стало випробуванням їхньої здатності адаптуватися до нових викликів у більш небезпечному глобальному контексті.

Багатополярний світ та нова ера холодної війни: заморожені конфлікти починають розморожуватися, тоді як локальні холодні війни набирають обертів. Сполучені Штати продовжують впроваджувати обмеження на доступ Китаю до провідних технологічних розробок, в той час як риторика нової холодної війни стає дедалі агресивнішою. Західним компаніям, які прагнуть зменшити свою залежність від китайських постачань, виявляється значно складніше реалізувати це на практиці, ніж просто висловити. Одночасно обидва табори активізують свої зусилля, аби заручитися підтримкою країн Глобального Півдня, що особливо очевидно в китайській зовнішній політиці.

Економічна нестабільність продовжує існувати.

Штучний інтелект: компанії активно інтегрують ШІ у свої процеси, тоді як регулятори намагаються впровадити контрольні механізми, а технічні спеціалісти постійно працюють над його вдосконаленням. З'являються нові, іноді несподівані, способи застосування та можливого зловживання штучним інтелектом. Особливе занепокоєння викликає його здатність впливати на виборчі процеси.

Об'єднання планети: дане видання передбачало, що ідеологічні розбіжності можуть втратити свою значущість під час Паризької олімпіади або інших спортивних змагань. Проте воно також не відкидало ймовірності, що ті, хто прагне до глобальної єдності, можуть зіткнутися з певними труднощами.

Щороку журнал The Economist випускає обкладинки-ребуси, які супроводжують його прогнози в галузі політики, економіки та науки на прийдешній рік.