Богданов: Ердоган прокоментував ситуацію в Криму - що стало причиною цього | Еспресо

"Султан" заявив, що Крим треба повернути Україні. Що вчергове нагадує нам наскільки Туреччина загалом і Ердоган як її керівник особливо намагається грати на всіх шахівницях одночасно. Що дратує приблизно всіх, крім його самого і його однодумців

Тож чому Ердоган одночасно хоче вступити до БРІКС і підтримує повернення Криму?

По-перше, слід звернути увагу на тюркський регіон. Ердоган постійно акцентує увагу на важливості захисту кримських татар, які мають тюркське походження. Туреччина вже багато років надає підтримку цій спільноті та активно виступає проти порушень їхніх прав на окупованих землях.

Приблизно з тієї самої причини у Туреччини складна динаміка відносин з Китаєм. Через уйгурів. І фактор впливу на тюркські громади та народи в інших країнах розглядається як інструмент впливу на політику цих країн, навіть якщо це такі гіганти як Китай і Росія.

Другою важливою складовою є питання територіальної цілісності. Туреччина, подібно до багатьох інших держав, які мають невирішені територіальні конфлікти або сепаратистські рухи, завжди буде намагатися захищати легітимність територіальної цілісності інших країн. Єдині винятки з цього правила становлять незалежність Косова та Північного Кіпру, що, перш за все, обумовлено релігійними аспектами.

Третє -- фактор Чорного моря і регіональної політики. Стратегічно в інтересах Туреччини збереження адекватного балансу і безпеки в Чорному морі. Контроль Росії над Кримом створює дисбаланс у бік останньої та створює виклики для Анкари, яка прагне посилити свій вплив на Чорному морі, забезпечити спокійну торгівлю в регіоні й не створювати загроз для своїх стратегічних проток у Мармуровому морі. Тому український Крим набагато більш привабливий сценарій.

Ознайомтеся також: Провідні розвідувальні служби планети не в змозі уникнути небезпек.

Ердоган намагається підтримувати рівновагу у своїх стосунках з Росією та Україною, що є ключовим аспектом його регіональної стратегії. Незважаючи на стратегічні ініціативи з Москвою в енергетичному секторі та інших напрямках, Туреччина активно розвиває співпрацю з Україною, особливо в військовій та економічній сферах.

Четверте — це встановлення балансу між Заходом і Сходом. Висловлюючи підтримку поверненню Криму Україні, Ердоган надіслав сигнал НАТО та західним союзникам про свою прихильність до міжнародного права. Це знову ж таки підкреслює, що "так, ми, безумовно, маємо свої особливості як член НАТО, але ми все ж є частиною Альянсу, і перш за все прагнемо захищати свої національні інтереси".

Пʼяте — Ердоган прагне утвердити Туреччину як важливий логістичний та геополітичний центр. З цією метою він інтегрує свою країну, що є членом НАТО, у структуру БРІКС. Важливо розуміти, що БРІКС не варто сприймати як традиційний "союз". Між його учасниками існує чимало розбіжностей, і їх єдність базується лише на прийнятних стосунках з Росією, які можуть бути як партнерськими, так і нейтральними. Проте, БРІКС цілком може виконувати роль дипломатичної платформи.

Читайте також: Якого біса Путін має погоджуватися на мирний план Шольца?

Тому Анкара туди й лізе. Щоб зміцнити свої економічні та політичні позиції на глобальному рівні, отримати додаткові входи в Африку і в Азію, диверсифікувати свою політику.

З одного боку, Туреччина виступає на підтримку України та західних країн щодо питання Криму, але водночас активно прагне зміцнити свої зв'язки з БРІКС, де Росія займає центральну позицію.

Туреччина має на меті максимально використати свої політичні та економічні ресурси, підтримуючи зв'язки з усіма учасниками процесу. З цією метою висловлення позиції щодо Криму є цілком прийнятним кроком. Особливо зважаючи на те, що для Росії Туреччина в даний момент є надзвичайно значущим партнером, щоб ризикувати протестом.

Ця стратегія полягає в умілому поєднанні різних, часом суперечливих, інтересів. І необхідно визнати, що саме в цьому Ердоган проявляє свою справжню майстерність.

Витоки

Про автора. Юрій Богданов — публіцист і експерт у галузі стратегічних комунікацій, який спеціалізується на бізнесі, державному управлінні та політичних процесах.

Редакція не завжди підтримує думки, що їх висловлюють автори блогів.